Самостійно навколо світу. Чому Грузія — рай для мандрівників: п'ять цікавих місць і п'ять бонусів

Зараз підходящий час планувати літню відпустку. Якщо хочеться поїхати за кордон, отримати незабутні враження і витратити не дуже багато коштів, можна відправитися у Грузію. Як на мене, така мандрівка буде дуже цікавою, яскравою і досить бюджетною (особливо, якщо пересуватися там автостопом, ночувати у наметі чи у місцевих мешканців).
У Грузії знайдеться відпочинок на будь-який смак. Вона підійде тим, хто захоплюється красою природи, любить пізнавальні екскурсії, старовинну архітектуру, самобутню культуру, відпочинок на морі чи у горах, екстремальний спорт чи смачну кухню. 
Я була у Грузії двічі. Перший раз об'їздила практично усю країну автостопом і побачила її найцікавіші місця, другий — навіть трохи пожила у Тбілісі, як місцевий мешканець (знімала помешкання, відвідувала державні установи, купувала їжу на ринку тощо).
Ця країна мене підкорила. Підкорила її природа: засніжені піки Кавказу, тепле Чорне море (значно тепліше, ніж в Україні), родюча Алазанська долина та цілющі мінеральні джерела. Підкорили її архітектура: печерні міста, могутні фортеці, старовинні монастирі і церкви, старі тифліські квартали і вулички. Підкорила її культура, гаряча, пристрасна і самобутня. Підкорила навіть її державна система: доброзичлива, але сувора до порушників поліція, ввічливі чиновники, зручна система оформлення документів. Та найбільше підкорили її люди, такі щирі, гостинні і безпосередні, як діти.
На мою думку (до речі, неодноразово зустрічала її серед інших мандрівників), Грузія — це рай для подорожніх. Тут дуже хороший автостоп, а незнайомі люди завжди підкажуть дорогу, допоможуть, можуть запросити вас на обід чи навіть на нічліг.   
Розповідати про Грузію можна довго. Кожному регіону, Кахетії, Аджарії, Хевії, Сванетії чи іншому, можна присвятити окрему статтю чи навіть книжку. Я ж пропоную вашій увазі кілька своїх улюблених місць у Грузії, які допоможуть скласти враження про її різноманіття.
Казбек

Гора Казбег - найвища у регіоні.

Це найсхідніший п'ятитисячник Кавказьких гір. На нього не обов'язково дертися, якщо ви не альпініст. Ним можна милуватися знизу, із селища Степанцмінда (раніше воно називалося Казбегі), або хоча б піднятися на хребет.

По дорозі на Казбег зустрічаються тріщини у льодовику.

До речі, прямо над Степанцміндою, на висоті понад дві тисячі метрів розташована старовинна Троїцька церква, збудована у XIV столітті.

Троїцька церква стоїть вище, ніж вершина Говерли.

Печерне місто Вардзіа

Монастир збудований у ХІІ-ХІІІ століттях.

Це місце просто вражає уяву. Здалеку воно виглядає, як гігантський мурашник. У скелі висічені численні келії, тунелі, переходи, зали. Заввишки комплекс скельного монастиря Вардзіа, що на півдні країни в долині річки Кура, сягає вісім поверхів, вглиб ходи простягаються на півсотні метрів.

Вид здалеку.

Збудований у ХІІ-ХІІІ століттях, монастир є яскравим зразком печерної архітектури. Це, по суті, ціле місто у скелі.
Невелика частина комплексу огороджена, там живуть сучасні монахи, інша територія відкрита для екскурсій.

Ананурі
Могутній замок із товстезними стінами і круглими баштами розташований у 70 км від столиці, на березі водосховища на річці Арагві. Ця дуже гарна архітектурна пам'ятка чудово вписується у фантастичний пейзаж.

Фортеця Ананурі.

І хоча Ананурі популярне серед туристів (сюди їх возять автобусами), навіть найвибагливішим мандрівникам раджу не оминати його. Це дуже гарне, дуже старовинне та дуже атмосферне місце, і навіть людський галас не в змозі завадити уяві вигадувати історії про відважних лицарів, які колись захищали чи брали приступом цю цитадель.

Вид з фортеці на навколишню місцевість.

А якщо пройтися берегом подалі, зможете побачити замок в іншому ракурсі: він нависатиме вдалині над водою, а більшість туристів сюди навряд чи дійдуть.

Водні простори, а вдалині видніється фортеця.

Сванетія
Сванетія – історична область на північному заході Грузії, край високих гір і суворого норову.
Я би виділила три головні моменти в Сванетії: Ушба, Ушгулі і сванські башти.
Тут неймовірні гірські краєвиди, в тому числі і на гору Ушбу (4700 м), яка має дві вершини. І хоча вона не є серед найвищих вершин Кавказу, однак її альпіністи вважають найскладнішою для сходжень у цій гірській системі.

Вдалині - двоглава гора Ушба.

Ушгулі – друге у Європі найвисокогірніше постійне поселення (розташоване на висоті 2200 м). Сюди туристи їдуть, щоб подивитися як горці виживають у суворих природних умовах. До речі, громадський транспорт у село не ходить.
Якщо горами не всіх здивуєш, то сванські башти – явище дійсно унікальне. Посеред звичайних подвір'їв стоять високі кам'яні вежі. Здається, що вони органічніше виглядали б біля якихось фортець, а не біля одноповерхових сільських хат. Тим не менш, їх там безліч, навіть у Местіа – найбільшому населеному пункті і столиці регіону.

У селищі міського типу Местіа.

Місцеві мешканці свани будували їх протягом століть, наймолодшій конструкції, яка дійшла до наших днів – 700 років, скільки найстаршій – ніхто не знає. Також точно не відомо, для чого їх будували. І самі свани, і науковці висувають різні версії: їх використовували для захисту від зовнішніх ворогів та нападів сусідів; тут ховалися від лавин, коли сніг починав сходити з гір; їх використовували як господарські приміщення для зберігання картоплі й інших речей (що, до речі, роблять і зараз); їх будували, щоб підкреслити статус і престиж роду. Яка ж із цих версій вірна, не відомо. Можливо, кожна із них містить частину правди. Принаймні, свани, на подвір'ях яких збереглися башти, дуже ними пишаються і залюбки показують приїжджим.

Сванські башти.

Тбілісі
Не могла не згадати про Тбілісі – старовинне і дуже колоритне місто на березі річки Кура. А оскільки Тбілісі – ще й столиця Грузії, то тут переплелося усе: пафосні адміністративні будівлі і старовинні квартали, сучасні фонтани й скляні мости та давні фортеці і церкви, атмосферні вуличні кав'ярні і не менш атмосферні галасливі ринки...

Панорама Тбілісі.

На дослідження Тифлісу (назва міста на грецький манер, використовувалася до 1936 року) можна виділити кілька днів, він дуже цікавий і різноманітний.

Нічне місто. Річка Кура і сучасний скляний пішохідний міст через неї.

І не забудьте відвідати найстаріший квартал міста Абанотубані (квартал бань). Тут розміщені знамениті теплі сіркові джерела, які, за легендою, дали початок місту і його назві («тбілі» з грузинського – теплий).

Квартал Абанотубані.

Розповідати про Грузію я можу дуже довго. Хотілося б ще згадати про Батумі – сучасний курорт на березі Чорного моря, Боржомі – батьківщину знаменитої мінеральної води, містечко Бакуріані, куди веде вузькоколійна, майже іграшкова, залізниця, казкове містечко Сігнахі, Кахетію – регіон виноробів і монастирів, Мцхету – одне з найстаріших міст країни… Хотілося б розказати про грузинів, теплоту їхніх сердець і гарячий характер, про те, як люди, які пережили дві війни, виголошують тости про мир, від яких в очах з'являються сльози… Але це вже зовсім інша історія.   

Натомість пропоную ще п'ять бонусів, чому ж Грузія – цікава для мандрівників країна.

Собор у Мцхеті - один з найдавніших  у країні.

Чому Грузія зручна для мандрівників: п'ять бонусів
1. Компактність.
Площа Грузії в десять разів менша, ніж України. Тому за кілька тижнів (а ще краще, за місяць) її можна об'їздити вздовж і поперек.
2. Різноманітність.
На цій відносно невеликій площі розташовано дуже багато цікавих об'єктів, від природних до антропогенних. А тому, побувавши в одній країні, ви зможете насолодитися надзвичайним розмаїттям.
3. Доброзичливе ставлення населення.
Незважаючи на дві війни, навіть до російських мандрівників грузини ставляться приязно. А якщо дізнаються, що ви — з України, то, як правило, дуже радіють. Потерпати від нудьги чи самотності у Грузії навряд чи вдасться. У мене склалися дружні стосунки з багатьма грузинами, з деякими ще довго підтримувала контакти.
4. Відсутність мовного бар'єру.
Більшість населення старше 30 років володіє російською мовою, молодь знає англійську.
5. Розмаїття натуральних продуктів і смачна кухня.
Хінкалі, хачапурі, лобіо, шашлик, харчо, ткемалі. Можливо, усі ці страви ви пробували і в Україні, але вони ніде не смакують краще, ніж у себе на Батьківщині. А які тут смачні домашні сири! Їх жінки продають на ринках та у місцях скупчення людей. Мабуть, такого смачного сулугуні я ніде не куштувала. А вино, сухе і таке легке, яке роблять практично в кожній родині. Ще тут багато овочів і фруктів, а гранати, мандарини чи інжир ростуть на людських подвір'ях, а іноді навіть обабіч доріг.

На Хрестовому перевалі.

 Читайте також, чим мандрівника здивує Білорусь.