Самостійно навколо світу. Хмельничанин про Нью-Йорк: хмарочоси до небес, запах м'яса і привітні темношкірі

Мандрівник Славко Нагнибіда тиждень провів у найбільшому місті Америки. Хоча за цей час він не встиг глибоко пройнятися місцевою культурою, але отримав незабутні враження, якими ділиться з читачами ye.ua.

- Існує поширена думку, що отримати американську візу дуже складно. Чи дійсно це так?
- Поїздка була пов'язана із культурним обміном. Але це не означає, що в такому випадку отримати візу легко. США — одна з найскладніших країн у цьому плані, можуть легко відмовити і не пояснити причину, навіть якщо у тебе вагома причина для поїздки. Наприклад, познайомився у посольстві із чоловіком, який подавав документи на візу восьмий раз — у нього в Америці живе донька і народився онук, але йому весь час відмовляли. Вважаю, що нам пощастило.

- Скільки коштує віза? Є якісь цікаві особливості в процесі її отримання?
- Наскільки я зрозумів, звернення до посольства коштує 160 доларів, і ці гроші не повертаються навіть у разі відмови. А сама віза — безкоштовна. Зате якщо ви — щасливий володар авторитетної американської візи, отримати дозвіл на в'їзд в інші країни буде легше.
Подавати документи на візу бажано за три місяці. У посольство (розташовується у Києві) не можна проносити будь-які речі, крім документів на візу, навіть мобільний телефон відбирають. Можна залишити речі у платних камерах схову, а ще краще — у когось знайомого. Треба пройти через декілька рамок з металошукачами і подати документу офіцеру.
Якщо знаєте англійську, зазначте це, тоді з вами спілкуватимуться цією мовою. Але тільки, якщо добре володієте нею, інакше не зрозумієте, що від вас хочуть. Спілкування може тривати одну хвилину, а задати можуть дивні запитання, зовсім не пов'язані із поїздкою.

На бейсболі.

- Що в першу чергу запам'яталося у Нью-Йорку?
- Одразу відчув, що там все величезне. Наприклад, автомобілі. Лендкрузер — це звичайна повсякденна машина, а американські мінівени більше схожі на фури.
А що вже казати про хмарочоси! Тут вони, мабуть, найкрутіші у світі. З оглядового майданчику можна хмаринку руками помацати.

- Існує стереотип, що багато американців зловживають фастфудом та мають проблему із зайвою вагою. Можеш підтвердити чи спростувати?
- На рахунок повноти, мені здається, що це міф. Багато людей стежать за фігурою, займаються спортом. А фастфуду тут дійсно багато: на кожному кроці продають піцу, гамбургери, китайську їжу, їжу для арабів, кошерні страви для євреїв. Загалом, важення від цього не дуже приємне. Адже безпосередньо на багатьох ятках готують їжу, і влітку у місті від цього ще спекотніше, ще й смердить паленим м'ясом.

Різноманітні види американського фастфуду.

- Які вони, нью-йоркці?
- Американців європейської зовнішності ми зустрічали дуже рідко у Нью-Йорку. Багато індусів, китайців, темношкірих людей. Останніх, мабуть, найбільше. Ставилися до нас дуже доброзичливо, вибачалися ще до того, як встигали штовхнути чи наступити на ногу. Ще тут дуже привітні поліцейські, ми з ними фотографувалися.
Хоча бачили і місцевих “гопників” - лисих хлопців з приспущеними штанами, наколками і ланцюгами. Їх усі стороняться, намагаються не дратувати.

Невимушена атмосфера. Екскурсоводи у музеях особливо не паряться й сидять на підлозі разом з відвідувачами.

- В яких знакових місцях побували?
- Були у Центральному парку, на Бруклінському мосту, щоправда, дійшли тільки до середини. Дуже сподобалося на оглядовому майданчику хмарочосу Рокфеллер-центр.
На місці зруйнованих хмарочосів-близнюків створили цікавий меморіальний комплекс і музей із штучними водоймами, де здається, що вода тече в нікуди...
Купалися в Атлантичному океані. На нас дивилися, як на дикунів. Адже, по-перше, було холодно, по-друге, били великі хвилі (вони тут практично завжди). Було страшно, але дуже прикольно.
А на річці Гудзон зустріли панцерних крабів, які нагадували космічні кораблі. Видовище надзвичайне!

На Бруклінському мосту.

Центральний парк з оглядового майданчику Рокфеллер-центру.

Панцерні краби.

- Які враження від Нью-Йорку залишилися?
- За короткий термін не встиг перейнятися місцевою культурою. Думав, приїду, а там висока цивілізація, все автоматизовано, кругом роботи. Насправді ж, такі ж люди, тільки весь час кудись поспішають, метушня. Ну і хмарочоси, через які не видно небо... Зате в старих районах, де немає висотних будинків, або за містом, картина зовсім інша. Здається, що ти десь у Європі: охайні будиночки, широкі дороги, спокійна атмосфера.

Великі літаки на малій висоті можна спостерігати кожні 2-3 хвилини.

Меморіал на місці зруйнованих хмарочосів-близьнюків.

Читайте також враження хмельничан від двох інших далеких країн - Австралії та Японії.