Що робити, коли грошей достатньо, але немає кому їх якісно витрачати

Чи працюватимемо ми цього року над створенням нових громад? Так. Але основна увага буде приділена навчанню існуючих, бо минулий рік показав, що проблема наших не відсутність грошей, бо їх виявилося достатньо, а відсутність фахівців, які можуть ці гроші ефективно потратити з користю для громади у майбутньому.

Навчання представників ОТГ

Тому цього року ми будемо проводити навчання – поширення кращих практик та обмін досвідом. Вже на лютий цього року у нас запланована поїздка у Луцьк. Спільно з департаментом економіки, ми завести туди представників усіх громад, щоб показати роботу центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Луцькі ЦНАПи вважають кращими в Україні.

До речі, цього року на Хмельниччині запускається роботу Дунаєвецького ЦНАПу, який виграв грант Європейського Союзу і ще кілька громад у цьому році отримають кошти від німецьких спонсорів на побудову, чи реконструкцію правильних ЦНАПів – це Меджибіж, Нова Ушиця і Полонне.

Чому така уваги до цих центрів? Та тому, що фактично громади створювалися для чого? Для того, щоб полегшити людям надання адміністративних послуг. А ЦНАПи – це і є швидке електронне врядування та усунення корупційної складової у наданні послуг людям.

Ще одна поїздка у нас запланована у Івано-Франківськ, оскільки – це місто, яке отримало найбільше грантів і технічної допомоги серед усіх міст України. Ми хочемо показати нашим представникам громад, як треба працювати з грантами, міжнародними грошима та як взагалі їх залучати. Там будуть проведені серйозні тренінги з написання грантів та залучення коштів.

Реформа медицини

Значна увага буде приділена реформі медицини. Про неї всі чули, але мало хто розуміє, як насправді усе відбувається. Цього року треба провести величезну роз’яснювальну роботу. Адже й досі не всі розуміють, де шукати сімейного лікаря, як буде працювати ПМСД, а як – лікарня.

Реформа освіти

Другий етап нашої роботи – це реформування системи освіти – створення опорних шкіл. Як показує практика, ці школи не просто фінансово вигідніші для громади, але вони надають більш якісні послуги. До прикладу, у нашій сусідній Польщі існує чіткий розподіл і я думаю, через деякий час у нас теж так буде. У Польщі початкова і середня школи – це відповідальність гміни, або у нашому випадку громади. А вища школа – це відповідальність повіту, або по-нашому – району. Єдине, що в них районів таких малих як у нас немає. У вищій школі навчаються лише діти після 10-12 класів і кожного класу по кілька сотень учнів. Діти навчаються в рівних умовах, відчувають конкуренцію, а значить розвиваються і в школі є чітка профілізація. У нас юридично школи теж мають певну спеціалізацію і діти мають право обрати історичний напрямок, фізико-математичний, біологічно-хімічний, або загальноосвітнів. Але як це виглядає на практиці? Якщо у 10 класі навчається вісім дітей і двоє з них хочуть історичний напрямок, ще двоє – математичний, а решта – біологічний, то для усіх треба знайти фахівців такого рівня, щоб це професійно викладати! Ви знаєте школи де таке впроваджують? У цьому і є проблема малих шкіл, що всі діти змушені обирати загальноосвітній напрямок, де їм викладають вчителі з 60-літнім стажем роботи і «вчать всього і потроху». Потім такі діти на ЗНО показують максимум 140 балів і батьки думають, де взяти гроші на платну форму навчання. А все тому, що навіть талановита дитина не змогла отримати якісний рівень освіти. Так ось завдання громади цей рівень забезпечити.