Чому виникали суперечки про декомунізацію музею Островського і чим все закінчилося

Скоріш за все, Міністерство культури України вже поставило крапку в справі декомунізації історичної постаті Миколи Островського.

Відповідним наказом № 1162 від 16 грудня 2016 року Будинок музею Миколи Островського міністр культури заніс до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Також пам’ятці архітектури присвоєно номер 2784-Хм Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення.

«Справа стосовно реєстрації музею розпочалася ще в 2013 році, — розповіла Марія Юзлова, заступник директора музею Миколи Островського. — Ми підготували ряд відповідних документів та передали в міністерство. Але тоді в Україні відбулася Революція Гідності, змінилася влада та розпочалася антитерористична операція. І реєстрацію музею було відкладено. В квітні 2015 року на долю музею знову випали нові випробування — Верховна Рада України ухвалила пакет законів про декомунізацію. І «творець» Павки Корчагіна також потрапив до переліку осіб зі списку декомунізації.

Ось так на сайті Інституту національної пам’яті охарактеризували постать Миколи Островського: «Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та частинах особливого призначення Червоної армії (ЧОН), співробітник Ізяславської ЧК (1919—1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар політуправління Червоної армії (1936)».

Нагадаємо, що у квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про засудження комуністичного й нацистських тоталітарних режимів».

Однак музейники мають протилежну думку з цього приводу.

У жовтні минулого року директор музею Миколи Островського, В’ячеслав Сміховський зазначав, що «Немає задокументованих даних, що він (Микола Островський – авт.) воював у армії Будьоного чи Червоних більшовицьких загонах у 1918 році.

«У той час йому було 14 років. Натомість музей має фотокопію його оригінальної біографії, яку він написав власноруч у 1922 році та анкету 1924 року, коли мав намір вступити у комуністичну партію, де жодної інформації про участь у військових загонах більшовиків не вказано. А йому було б вигідно написати протилежне. Пізніше, у 1934 році, написана автобіографія Миколи Островського, яка вже містить інформацію про військову службу, – повідомив В’ячеслав Сміховський.

Історик пояснює цей факт тим, що біографію писала вже сестра Островського, а радянська пропаганда, на той час, з чоловіка вже «ліпила героя».

До речі, звістку про занесення шепетівського музею до державного реєстру нерухомих пам’яток України краєзнавці отримали 22 грудня, напередодні 70-річного ювілею Музею Миколи Островського.