clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Отець Іван Данкевич: Не важливо, хто і що про вас думає, важливо, ким ви є

Іван Данкевич: проблема не у владних кабінетах, адже вони — відображення нас

Іван Данкевич: проблема не у владних кабінетах, адже вони — відображення нас

На Західній Україні доволі багато греко-католицьких храмів. А ось на Хмельниччині чисельність вірян-греко-католиків почала зростати за остані років десять

Немалу роль у цьому відіграв синкел Кам’янець-Подільської єпархії Української греко-католицької церкви, митрофорний протоієрей Іван Данкевич. Сьогодні отець Іван — наш співрозмовник.

— Отче Іване, яка історія греко-католицької церкви на Хмельниччині?

— До 1795 року на території сучасної Хмельниччини було більше 800 греко-католицьких громад. З приходом на наші землі Російської імперії все українське нищилося, у тому числі і церкви. Тобто, ми повертаємося туди, де раніше були наші храми, священики. А от за часів незалежності перший греко-католицький храм на Хмельниччині з’явився у 1993 році — у Волочиську, на кордоні Хмельницької і Тернопільської областей. Але ще раніше у Кам’янці-Подільському діяла підпільна громада. Поступово кількість храмів і вірян зростала. І сьогодні в області зареєстровано 78 греко-католицьких громад, діє 52 храми та інші приміщення, пристосовані для молитв.

— Минулий рік для усіх вірян греко-католицької церкви був особливим — проголошено Кам’янець-Подільську єпархію Української греко-католицької церкви.

— Шлях нашої церкви в Хмельницькій області був непростим. Спочатку область належала до Києво-Вижгородського екзархату, пізніше духовну опіку над Хмельниччиною взяла Тернопільська архієпархія. І лише торік ми стали окремою Кам’янець-Подільською єпархією. Для нас це своєрідний сертифікат зрілості і одночасно і відповідальності.

— Не усі розуміють, у чому різниця між греко-католицькою і православною церквами.

— Наша церква є одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопільську (Візантійську) літургійну традицію. Що це означає? Як свідчить українська історія, наша церква має коріння у Володимировому хрещенні Київської Русі. Греко-католицька церква не починалася на Галичині, а у Києві. Тому історично це українська церква за своєю суттю. І коли нищилося усе українське, нищилася і церква, а коли відроджується українське, то й відроджується церква. На відміну від римо-католицької церкви, яка має чітку ієрархію підпорядкування Папі Римському, у нас немає такого підпорядкування, а є визнання. Це означає, що ми є церква свого права. Рішення щодо різних життєвих ситуацій в церкві, кадрового забезпечення тощо приймаються синодом нашої церкви, а Папа Римський лише благословляє ці рішення.

— Разом з тим часто від православних, зокрема і священиків, можна почути думку, що греко-католицька церква — неправильна, і навіть секта. А у соцмережах пишуть навіть деякі образливі речі.

— Про Ісуса Христа теж говорили, що Він — не такий, «неправильний». Христос нам каже: «Не важливо, хто і що про вас думає, важливо, ким ви є». Думка інших людей — це наслідок їхньої культури, вихованості, світогляду. Якщо у світогляді людини — лише чорне, зло — то це вибір цієї людини. Ми на ці такі слова не звертаємо уваги. Я навіть не читаю такі повідомлення, вони мене не цікавлять. Адже чим більше ти ступаєш у болото, тим бруднішим є твоє взуття.

Милосердя це — «руки церкви»

— Ви брали участь у Революції Гідності. Сьогодні дехто вважає, що революція нічого доброго не принесла. На Вашу думку, чи справді все було марним?

— Звичайно, що ні. Інколи, коли ми говоримо про Революцію Гідності, то хочемо, щоб ця революція відбулася десь, у комусь. І не хочемо, щоб вона відбулася у нас. Тобто, вважаємо, що хтось має змінитися (президент, депутати, місцева влада тощо), усі — тільки не я. А я як жив, так і житиму: як плював, так і плюватиму, як ображав, так і ображатиму, як брехав, так і брехатиму... І проблема не у владних кабінетах, адже вони — відображення нас. Хтось може вкрасти 200 гривень — краде 200 гривень, а хтось 200 мільйонів — то й краде 200 мільйонів. І яка між ними різниця? На моє переконання, не буде змін «наверху», доки не буде змін у кожному з нас, доки Революція Гідності не відбудеться у нашому розумі і нашому серці. І сьогодні я зовсім не шкодую, що під час революції був на Майдані, молився разом з людьми, у яких горіли очі.

— Ви ще займаєтеся громадською діяльністю?

— Більше благодійною. Цьогоріч виповнюється 15 років благодійній організації «Карітас», яку я очолюю. Будь-яка благодійна діяльність — це прояв милосердя. А милосердя, я вважаю, що це — «руки церкви». Священик може багато говорити про добро, любов, милосердя, але якщо це милосердя не проявляється у житті, то це просто порожні слова. Мене Бог покликав до творення милосердя, і Він посилає нам добрих людей, без яких я б не міг робити милосердя. Ми часто критикуємо багатих людей. Але серед них є чимало таких, які своєю важкою працею створили себе, свій бізнес. І серед них є чимало милосердних людей, які бачать тих, хто поруч і хто потребує допомоги. До мене не один раз приходили такі бізнесмени, і з багатьма ми співпрацюємо. 

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 25.07.2017
купівля
продаж
Міжбанк
$
25.8
25.82
30.03
30.05
0.43
0.43

Архів новин

<<Липень 2017>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31