У Хмельницькому «на папері» немає жодної пам’ятки архітектури та містобудування

Згідно з державним реєстром нерухомих пам’яток України, в Хмельницькому лише чотири об’єкти зареєстровані, як пам’ятки культури місцевого значення. Серед них одна пам’ятка історії (Братська могила жертв фашизму, що за адресою Вінницьке шосе, 4) та три пам’ятки монументального мистецтва (пам’ятники Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, який у сквері Шевченка, та «Ангел Скорботи»), однак немає жодної пам’ятки архітектури та містобудування.

«Справа в тому, що архітектура довго була у компетенції Мінрегіонбуду, – пояснює Сергій Шпаковський, завідувач відділом охорони пам’яток історії у Хмельницькій області. – В областях, відповідно, у компетенції управлінь архітектури та містобудування. Лише у 2010 році повноваження передали до Міністерства культури, як органу охорони культурної спадщини, на місцях повноваження перейшли до управлінь культури. Тоді ж ми розпочали моніторинг. Виявилось, що багатьма об’єктами архітектурної спадщини області ніхто не займався. Я маю на увазі створення паспортів та проведення ремонтно-реставраційних робіт. Так, у Хмельницькому ми не маємо жодної пам’ятки архітектури. З 2010 року працюємо над присвоєнням пам’ятко-охоронного статусу більше, ніж сотні об’єктів обласного центру. Наразі вони мають статус щойно виявлених об’єктів архітектурної спадщини. Хоча формально вони не є пам’ятками архітектури та містобудування, однак згідно Закону «Про охорону культурної спадщини», охороняються та мають такий статус».

До речі, на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Хмельницькій області, яке відбулося 15 червня, розглядали питання стосовно проведення робіт на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини за адресами Грушевського, 50 та Грушевського, 64. За словами Сергія Шпаковського, орендарі вирішили істотно змінити фасад будинків, у одному випадку вибити двері на місці існуючого вікна. Поданий орендарями запит комісія відхилила одноголосно.

«Як б ми пішли на це, предмет автентичності, що зберігся у фасадах старих будинків міста, було б втрачено. А саме: зіпсовано розгортку вулиці та автентичний вигляд будинку початку двадцятого століття», - каже Сергій Шпаковський.

Автор Андрій ЗАВЕРУХА.