ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 8 лютого

Історія 2917
Ірина Мерлені тричі виступала на Олімпійських іграх
Ірина Мерлені тричі виступала на Олімпійських іграх. Фото: з особистого архіву Ірини Мерлені

День народження олімпійської чемпіонки, тиф в роки окупації та втрати на Сході.

У Кам’янці-Подільському 8 лютого 1982 року народилася борчиня Ірина Мерлені (уроджена Мельник), яка у 2004 році на Олімпійських іграх в Афінах отримала золоту медаль з жіночої боротьби до 48 кілограмів.

Кам’янчанка почала займатися боротьбою у 15-річному віці. За час своєї спортивної кар’єри вона стала багаторазовою чемпіонкою світу та Європи. Крім того, тричі виступала на Олімпійських іграх. Одним з найбільших її досягнень стало «золото», виборене на літній Олімпіаді в Афінах 2004-го.

Після завершення спортивної кар’єри Ірина Мерлені майже рік, з липня 2014 року до червня 2015-го, очолювала управління молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації. А нещодавно навіть змагалася у вокальному проєкті.

Для Нетішина лютий виявився місяцем насиненим історичними подіями. Зокрема, у книзі Анатолія Артемчука та Качуровської Наталії «Минуле й сьогодення. Нетішин» розповідається про відкриття школи у тодішньому селі.

Так, у 1870 році на кошти місцевих селян збудували православну церкву на честь Георгія Побідоносця. Вона була дерев’яною, але на кам’яному фундаменті. Через два роки після її зведення у Нетішині відкрили й школу. Проте з роками, 8 лютого 1885 року, опіку над освітнім закладом взяло державне церковне відомство. Таким чином її перетворили на церковноприходську.

8 лютого 1839 року військовим губернатором Кам’янця-Подільського та Подільським цивільним губернатором призначено генерал-майора Павла Петрова, який по материній лінії доводився двоюрідним дядьком російському поету Михайлу Лермонтову.

Втім, його губернаторство було недовгим. Провівши все життя на військовій службі, у безперервних походах і боях, він не міг звикнути до нових умов. Павло Петров періодично намагався довести генерал-губернаторові, що Кам’янець — це не те місто, де повинен розташовуватися центр губернії. Зокрема, Павлу Івановичу не сподобався тутешній клімат.
Не пропрацювавши й двох років, Павло Петров подав прохання про відставку через проблеми зі здоров’ям. Тому 25 листопада 1840 року його звільнили зі займаної посади.

Військовий губернатор Кам’янця-Подільського Павло Петров. Фото: kampod.at.ua

Військовий губернатор Кам’янця-Подільського Павло Петров. Фото: kampod.at.ua

Шепетівка цього ж дня в роки нацистської окупації зіштовхнулося епідемією. Так, 8 лютого 1942 року містом «ходив» висипний тиф — хвороба, яка характеризується циклічним перебігом з інтоксикацією, гарячкою, висипом, ураженням судинної та нервової систем.

Як зазначає місцеве видання «Шепетівський вісник», тогочасна газета «Нова Шепетівщина» повідомляла населенню, як запобігти захворюванню. Зокрема, пропонувалося заборонити ринки, ярмарки, посилити санітарний нагляд за гуртожитками робітників, готелем, заборонити пересування переселенців, біженців і тимчасових робітників.

Парад німецько-козацьких формувань у Шепетівці на вулиці Шосейній (нині — Героїв Небесної Сотні). Фото: shepetivka-rada.gov.ua

Парад німецько-козацьких формувань у Шепетівці на вулиці Шосейній (нині — Героїв Небесної Сотні). Фото: shepetivka-rada.gov.ua

Цей день сповнений і трагічними звістками зі Сходу України. Так, 8 лютого 2015 року в зоні проведення АТО загинув Петро Шемчук — наймолодший командир взводу 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» (Десна). 23-річного воїна накрило мінометним вогнем, коли він, виконуючи бойове завдання, намагався врятувати танк та витягнути свого загиблого товариша Олександра Олійника.

Петро Шемчук зі села Чепелівка Красилівського району. Там його ім’я присвоїли місцевій загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Крім того, герой нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Петра Шемчука накрило мінометним вогнем, коли він, виконуючи бойове завдання, намагався врятувати танк та витягнути свого загиблого товариша

Петра Шемчука накрило мінометним вогнем, коли він, виконуючи бойове завдання, намагався врятувати танк та витягнути свого загиблого товариша

Також 8 лютого 2019 року на Сході зупинилося серце 22-річного Віктора Блиставця, який родом зі села Березне Шепетівського району. Воїн служив у першій окремій танковій бригаді. Причиною його смерті стала пневмонія.

Віктор Блиставець (зліва). Фото: memorybook.org.ua

Віктор Блиставець (зліва). Фото: memorybook.org.ua

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую