Як проєкт «Тостер» перевіряв Кам’янець-Подільський на доступність

Упродовж декількох місяців активісти ініціативи «Доступно.UA» інспектували українські міста на доступність для маломобільних людей. Перші результати, цими вихідними, активісти презентували на Форумі інклюзивності у Києві. Проєкт має назву «Тостер» і за його результатами активісти планують створити перший рейтинг доступності українських міст. На Хмельниччині під «перевірку» потрапив Кам’янець-Подільський. Волонтери проєкту побували там у жовтні. Як проходила перевірка, яке місце Кам’янець-Подільський посів у рейтингу прозорості та чим запам’ятався кореспондентам «Є» розповів співзасновник ініціативи Дмитро Щебетюк.

Сам Дмитро, до речі, родом з Кам’янця-Подільського, але запевняє, що це не вплинуло на результат перевірки.

«Кам’янець-Подільський потрапив в рейтинг з кількох причин. По-перше, ми обирали міста з населенням від 100 до 250 тисяч осіб. По-друге, намагались обирати міста де проєкт «Доступно.UA» раніше не був. І ще, окрім того, що Кам’янець гарне місто, я звідти родом – це теж спонукало його перевірити», - розповідає Дмитро Щербатюк.

Додає, що методологія перевірок складена таким чином, що там не може бути суб’єктивних моментів. Вона в більшості базується на діючих державних будівельних нормах. У процесі оцінки міст активісти перевіряли безбар’єрність вулиць, доступність аптек, закладів харчування, банківських та поштових відділень, транспорту та багато інших факторів.

Зокрема у Кам’янці-Подільському активісти перевірили 25 аптек, з них 2 виявились доступними для мало мобільних людей та сім частково доступних. Згідно з державними будівельними нормами, аптеки не мають права працювати, якщо вони є недоступними для маломобільних груп населення. Проте, за словами активіста, більшість аптек ігнорують цю норму.

Перевірка активістів базується на діючих державних будівельних нормах. Фото надане Доступно.UA

Також перевірка торкнулась перехресть, переходів та тротуарів. Основні критерії їхньої доступності: наявність тактильної плитки та нормативність її встановлення, наявність нормативного пониження бордюрної плити, кут його нахилу та відсутність додаткових бар’єрів. У Кам’янці-Подільському перевірили всі перехрестя та переходи у радіусі 500 метрів від центральної точки міста, оскільки це найбільш показово.

«Поза рейтингом мене засмутило Старе місто і те що Кам'янець втрачає багато туристичних можливостей і вже далеко позаду Львова, хоча в свій час вони були на рівні. Старе місто досі не відбудоване і занедбане, туди мало хто потрапляє. Всі знають про Кам’янець лише про місто де є фортеця і ще максимум про каньйон. А про те, що є Старе місто з цікавими історичними вуличками навряд хтось чув», - розповідає Дмитро.

В межах рейтингу активістів відмітили, що в місті досить важко пересуватися на візку.

«В частині Старого міста майже немає переходів, багато високих бордюрів та й тротуари в жахливому стані. Тільки користуючись з того, що місто не густо заселене можна пересуватись дорогою бо тротуарами майже неможливо. В центрі трішки краще, але зовсім немає тактильної плитки та звукових сигналів для незрячих людей», - коментує Дмитро Щебетюк.

Окрім того, перевірку пройшли об’єкти громадського користування. Зокрема центральний залізничний вокзал набрав 2 з можливих 20 балів, це один з найгірших результатів. Центральний автовокзал набрав 9,5 з 20 балів, він найбільш відповідає нормам серед перевірених міст. А от центральна міська лікарня набрала 1 бал, міська рада набрала 3,5 та ЦНАП - 3 з можливих 20 балів.  За всі перевірені локації та об’єкти інфраструктури Кам’янець-Подільський міг набрати 3446 балів, натомість отримав 755,5 - тобто 21,92 відсотка.

Під час перевірки були приємні висновки... Фото надане Доступно.UA

... так і не дуже. Фото надане Доступно.UA

Так з шести перевірених міст Кам’янець-Подільський у рейтингу посів третє місце з показником виконання вимог у 21,92 відсотка, поступившись Івано-Франківську – 22,92 відсотка та Вінниці – 23,58 відсотка. Проте випередивши Тернопіль – 17,55 відсотка, Херсон – 12,41 та Миколаїв – 11,91.

За задумом, активістів результати перевірки з рекомендаціями будуть відправлені міській владі кожного міста, яке потрапило у рейтинг. З початком року перевірки ініціативи продовжаться. На весні, під час наступного етапу, до рейтингу приєднаються ще чотири українських міста: Чернігів, Суми, Черкаси, Полтава.

«Паралельно ми будемо повертатись у ті міста де вже були, для того аби відстежувати динаміку змін ситуації в місті. Для того, аби уникнути ситуації, коли хтось розповідає, що така спадщина залишилась від попередників. Також коли є контроль це підсилює відповідальність міської влади. Також часто рейтинг міста «топить» бізнес, тому потрібно їм нагадувати про цю ситуацію. Та важливою складовою є громада, яка підтримуючи цей рух, добивалась аби місто ставало кращим», - розповідає активіст.

Таким чином, за три роки, проєкт має охопити 50 міст України, де буде відстежуватися динаміка змін.

Довідково: Дмитро Щебетюк – український активіст, спортсмен, блогер, мандрівник, співзасновник ініціативи «Доступно.UA». У лютому 2011 року пошкодив хребет і отримав сильний струс мозку в результаті падіння, відтоді пересувається на візку. Дмитро Щебетюк є майстром спорту у плаванні, багаторазовий призер України, чемпіон України. По стрільбі з луку входить до резерву паралімпійської збірної. Увійшов до сотні найвпливовіших українців 2017 року за версією “ФОКУС” і до топу молодих українських лідерів віком до 30 років “30 Under 30” за версією “Kyiv Post”. Спільно з Марго Гонтар є фундатором ініціативи “Доступно.UA”, що з’явилася 3 грудня 2015 року, з метою моніторингу різноманітних закладів на їхню доступність для людей з інвалідністю.