Медицина на Поділлі: лікарня для бідних та Інститут щеплення віспи

Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» долучився до щорічної музейної акції у соціальних мережах MuseumWeek 2020, яка традиційно триває тиждень, зокрема цьогоріч з 11 по 17 травня. У закладі усі публікації в рамках цієї акції присвятили людям в білих халатах, адже темою цьогорічного музейного тижня є єднання на фоні карантину, пов’язаного з коронавірусом. На сторінці заповідника у фейсбуці співробітники НІАЗ «Кам’янець» розповів про цікавинки з розвитку медицини у Кам’янці-Подільському. Зокрема, про те, що на території міста свого часу була лікарня для бідноти, повивальна школа, віспоприщеплювальний інститут…

Як зазначають в заповіднику, в Кам‘янці-Подільському лікарська справа була розвинена здавна. «Так, серед колекції лапідаріїв нашого заповідника зберігається рекламна вивіска одного із лікарів міста XIX століття, знайдена на території Старого міста. Це пам‘ятна плита (фрагмент) двосторонньої, прямокутної форми. На лицьових поверхнях плити - написи на латині, що в перекладі з одного боку «Спорудив (заснував) у 1847р.», з іншого боку - «Еразмо Бжезинський статський радник доктор медицини і хірургії».

Ця рекламна вивіска одного із лікарів XIX століття, знайдена на території Старого міста. Фото: з фейсбук-сторінки НІАЗ «Кам’янець».

Також з Кам’янцем-Подільським пов’язано ім’я професійного лікаря, більш відомого нам як українського поета, Степана Руданського. Народився він 6 січня 1834 року в селі Хомутинці, Вінницького повіту на Поділлі. Його батько був сільським священиком і відправив сина навчатись в Шаргородську духовну школу (бурсу). У 1849-1855 роках Степан Руданський здобував освіту в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Орендував квартиру в південно-західній частині Старого міста... Після закінчення духовної семінарії, всупереч волі рідних, Руданський вирушив на навчання в Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію.

У фондах заповідника зберігається меморіальна плита Степану Руданському, яка була встановлена на Будинку духовної семінарії, а в 1980-х роках пошкоджена. Фото: з фейсбук-сторінки НІАЗ «Кам’янець».

У фондах заповідника зберігається меморіальна плита, присвячена письменникам-демократам Степану Руданському та Анатолію Свидницькому, яка була встановлена на Будинку духовної семінарії, а в 1980-х роках пошкоджена. Нині вона перебуває на обліку у фондах заповідника та експонується у лапідарії, що розташований у дворику Будинку руського магістрату. У 2015-у році в місті Степану Руданському встановили нову пам’ятну дошку.

Музейники також показали, знайдені на території заповідника медичні ємкості, в яких зберігалися лікарські препарати ХІХ - початку ХХ століття.

В таких ємностях зберігали лікарські препарати ХІХ - початку ХХ століття. Фото: з фейсбук-сторінки НІАЗ «Кам’янець».

А ще розповіли про один із будинків Старого міста, а саме про триповерховий будинок за сучасною адресою: вулиця Довга, 1. У цієі садиби були різні власники, але сам триповерховии будинок звів лікар Олександр Кремер. Нині ж тут розмістився райвідділ поліції.

«Коли 1842 року 29-річнии лікар Олександр Кремер прибув до Кам’янця, у місті працював лише один лікар, який обслуговував місцеве населення. На Поділлі довгий час не вистачало лікарів, аптек, лікарень. Пізніше іх кількість зростає. Кам’янецькі лікарі часто обговорювали проблеми гігієни і здоров’я населення Поділля. Під час цих зустрічей у вересні 1859 року в лікарів виникла ідея створити наукове товариство. Саме цей триповерховий будинок із садом став місцем зустрічі лікарів», - зазначають в заповіднику.

У цьому будинку свого часу діяло Наукове товариство лікарів. Фото: з фейсбук-сторінки НІАЗ «Кам’янець».

Ще одна будівля, пов’язана з медициною, - Будинок лікарні для бідноти, ХІХстоліття (вул. Шевченка, 37, сьогодні - Хорова школа).

У 1885 році Кам’янецькому міському товариству лікарів була виділена земельна ділянка для будівництва безкоштовної лікарні для бідних. Ініціатором будівництва був лікар, історик, член Товариства подільських лікарів Юзеф Роллє.

Читайте також: За лаштунками: заповідник «Межибіж» долучився до MuseumWeek 2020 (ФОТО).

«Тож у 1891 році за проектом міського архітектора Мойсея Баллога був побудований кам’яний будинок лікарні. В силу своїх можливостей і коштів вона забезпечувала належне поліклінічне обслуговування і госпіталізацію хворих з міста та оточуючих сіл. Завідувач лікарнею Юзеф Роллє утримував заклад своїм коштом та коштом друзів-меценатів», - зазначають в заповіднику.

Завідувач лікарнею Юзеф Роллє утримував лікарню своїм коштом та коштом друзів-меценатів. Через декілька років на садибі лікарні було побудовано двоповерховий будинок, де розмістився віспоприщеплювальний Інститут Фото: з фейсбук-сторінки НІАЗ «Кам’янець».

Через декілька років на садибі лікарні було побудовано двоповерховий будинок, де розмістився віспоприщеплювальний Інститут. Нині у ньому знаходиться Кам’янець-Подільська міська дитяча музична школа. Лікарня та інститут функціонували до 1917 року. У 1917 році лікарня була ліквідована, а в її приміщення перенесли віспоприщеплювальний інститут, де він знаходився до 1922 року. У радянський період тут були розташовані комунальні служби міста. У серпні 1992 році в будівлі лікарні для бідних відкрито дитячу хорову школу.

Ще один будинок, пов’язаний з історією медицини в місті, - будинок земської лікарні (Міська лікарня, вул. Пушкінська, 31). Це комплекс будівель міської лікарні, що сформувався протягом ХІХ-ХХ століть і займає цілий квартал в центрльній частині Нового міста. При розробці плану розбудови губернського міста Кам’янця-Подільського в 1842 році під лікарняне містечко було виділено два квартали.

Нині будинок земської лікарні – пам’ятка архітектури національного значення.Фото: з фейсбук-сторінки НІАЗ «Кам’янець».

Нині будинок лікарні – пам’ятка архітектури національного значення. Для його зведення був використаний типовий проект лікувальних закладів для губернських міст. У 1862 році було розпочато будівництво головного корпусу розрахованого на 150 ліжок. Починаючи з 1876 року лікарняний квартал розбудовується далі: в північно-східній частині ділянки побудовано двохповерхову будівлю повивальної школи з пансіонатом для дівчат (сьогодні тут розміщується медичний коледж), пізніше санітарно-аналітичну лабораторію (1896 рік) та інфекційний корпус (1908 рік). На початку ХХ століття на території лікарняного містечка будують пологовий будинок (1915 рік), корпус хірургічного відділення (1934 рік), бальнеологічну водолікарню (1963 рік) та поліклініку (1967 рік).