ye-logo.v1.2
23 Вересня, 2020

Узаконене рабство на власній землі або Як хмельничанин «заробив», працюючи в компанії, створеній на Україні іноземними громадянами

978

У липні 2005 року хмельничанина Олександра Гусєва як досвідченого фахівця запросили на роботу в одну із турецьких компаній, яка працювала у сфері мобільного зв’язку. Робота була пов’язана з постійними відрядженнями, оскільки компанія обслуговувала понад 160 об’єктів по всій області.

В середині вересня 2008 року Олександр поїхав у чергове відрядження, але дорогою сталося ДТП, і він опинився в реанімації з обширною гематомою грудної клітини, вісьмома зламаними ребрами і пробитою легенею. «На лікарняному, зі зламаними ребрами працював на повну силу» «Наступного дня я зателефонував своєму безпосередньому керівникові в Київський офіс пану Б. і розповів про те, що трапилося, – розповідає Олександр Гусєв. – На що той сказав, що про травму на виробництві говорити не потрібно, і що компанія й так виплатить мені кошти і на лікування, і на відновлення машини. Якщо ж я наполягатиму на своєму, то будь-який суд вони виграють, мовляв, не з такими судилися. І жодного рішення проти них немає». Чотири дні Олександр пролежав у реанімації з кисневою маскою, крапельницями, катетером і знеболюючими через кожні чотири години. Проте, на п’ятий день після аварії чоловіку стало гірше, киснева маска вже не рятувала, і з Дунаєвець його відправили до Хмельницької обласної лікарні, де одразу ж прооперували і відкачали з легень майже півтора літра крові. «Через кілька днів приїхав представник компанії, - продовжує Олександр, - і перше, про що він запитав, було –чи сказав я про те, що травму отримав на виробництві? І додав, що обіцяні гроші отримаю після виписки з лікарні. Вже з дому передзвонив пану Б. і на запитання, як оформити матеріальну допомогу, почув, що в країні криза, тому компанія може дати допомогу, тільки оформивши її як кредит. А коли в них з’являться нові угоди, вони допоможуть відновити розбиту машину. Поки що дадуть службову. Через день Б. зателефонував мені сам і сказав, що оскільки через стан здоров’я я не зможу повноцінно працювати, тому було б бажано, щоб я написав заяву на звільнення за власним бажанням. Якщо ж я напишу в заяві про нещасний випадок, або почну вимагати від них належне, мене звільнять. І дали гроші – із обіцяних п’яти тисяч гривень – дві». На лікарняному Олександр знаходився до січня 2009 року. Весь цей час, за його словами, незважаючи на погане самопочуття, він виконував свої обов’язки, наймав своїх друзів, щоб возили його на об’єкти. А обіцяного службового авто так і не отримав. … На прохання перевести мене на легку працю, Б. сказав, що їм простіше мене звільнити. Довелося змиритися, і, будучи на лікарняному, зі зламаними ребрами працювати на повну силу. В той же час в мене кожен місяць вираховували кредит (так звану «допомогу»). А під час чергового планового об’їзду у квітні мені сказали, що вже приїжджав представник нашої компанії, і всі документи передали йому. Хоча тільки в мене в Хмельницькій області була така довіреність від компанії. Керівництво мене знову заспокоїло, але, знаючи, що є вже людина, яка виконувала мій обсяг робіт, через кілька днів я відправив телеграму, в якій просив звільнити мене з ініціативи адміністрації. В цьому випадку вони повинні були виплатити мені певну суму і повідомити, з яких причин мене звільняють. Не отримавши відповіді, відправив ще одну телеграму аналогічного змісту. Відповіді, як і минулого разу, не отримав. Сьомого травня подав заяву до суду про переведення мене на легку працю. А рівно через тиждень поштою отримав наказ про звільнення – за погодженням сторін. Якраз після того, як я повністю виплатив їм 2 тисячі гривень кредиту, тобто, повернув отриману «допомогу». …Суд тривав 6 місяців! Я надав безліч документів про фінансові порушення в компанії, пов’язані з оплатою праці, зарплатою в конвертах, але суддя без всяких пояснень відхилила мою заяву. В апеляційному суді, на який друга сторона не з’явилася, мене взагалі ніхто слухати не хотів». Зараз Олександр Вікторович чекає вердикту Верховного суду, куди вже відправив усі необхідні документи. Незнання законів не позбавляє від проблем За словами хмельницького адвоката Наталя Шустіної, подібні проблеми виникають дуже часто. За її словами, нині таких, як Олександр Гусєв, стільки, що, відкривши в Інтернеті сторінку «Іноземні фірми. Ображені», дня не вистачить читати. «Наші громадяни не вміють використовувати новинки законодавства, – каже Наталя Іванівна, – і все ще користуються старим кодексом Законів про працю, в якому йдеться про стосунки між державними органами і громадянами. А в іноземних фірмах працюють грамотні юристи, і їм, як професіоналам, мої аплодисменти. Саме завдяки їм ці фірми і поводяться як рабовласники. Але ж є сучасний документ, і називається він «Кодекс законів про працю України». … Це ж відбулося і з Олександром Гусєвим, який для захисту своїх прав використав старе законодавство. Тому було би смішно очікувати іншого рішення в суді: за чим прийшов, те й отримав. Адже коли ми приходимо в магазин за хлібом, керосин нам не дають. Олександр не мав би цих проблем, і не пройшов би такого приниження, якби у боротьбі за свої права використав новинки законодавства, а саме: «Звичай» та «Діловий оборот». Тепер він це знає, і я впевнена, що в нього все вийде, і він зуміє стягнути з фірми не менше 100 тисяч євро. Але для цього треба набратися терпіння»…

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую