ye-logo.v1.2
21 Вересня, 2020

Класна керівничка для «еліти» і її дві тисячі випускників

2309
Найсправедливіша вчителька, яку люблять всі учні – Надія Дончак.. Фото: Фото автора.

Надія Дончак з Городка за більше, ніж сорок років вчителювання випустила у світ понад дві тисячі учнів.


Вона вчитель-методист, відмінник народної освіти України та «шкільна мама» для багатьох вдячних учнів та батьків. Усе життя Надії Дончак пов’язане з освітою. Спочатку вона навчалася у школі, потім в університеті, а згодом і сама почала навчати. І навіть тепер, на заслуженому відпочинку, вона цікавиться усім, що відбувається в країні, а особливо в освіті. Більше того, вона навіть живе поряд з приміщенням відділу освіти в Городку.

ВЕРШИТЕЛІ ДОЛІ МІСТА
Надія Дончак, донька донського козака (звідки і прізвище Дончак) та представниці славетного польського роду, родом із Сатанова Городоцького району. Закінчивши у 1956 році Чернівецький університет за фахом вчитель російської мови та літератури, Надія Олександрівна відкинула всі пропозиції переїхати працювати у великі міста і повернулася до Сатанова, чекати свого коханого, з яким товаришували ще зі школи, з армії. За деякий час після одруження Георгій Соха став головним будівничим району, і сім’я Дончак-Сохи переїхала у Городок. Тоді, у 1961 році місто почало активно розвиватися і забудовуватися, і Надія Олександрівна з чоловіком активно включилися у цей процес. Він будував дороги, зводив будинки і заводи, а вона – ростила майбутніх керівників, директорів та лідерів, і не лише міста, а й країни в цілому. І це не просто гучні слова. Надія Олександрівна вчила таких відомих тепер у країні та за її межами людей, як Олександр Герега, співвласник мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр», Олександр Слободян, президент ЗАТ «Оболонь», Алла Глусь, генеральний директор компанії «Nemiroff», своїх синів, один з яких, Володимир Соха генеральний директор компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)» і це тільки малесенька частинка її відомих випускників.

ІДЕАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА ТА ВЗАЄМНА ЛЮБОВ
«Головне, чому я завжди навчала своїх учнів – це бути працьовитими, чесними, людяними і ніколи не проходити повз людську біду, – ділиться спогадами 77-річна Надія Дончак. – Я з упевненістю можу сказати, що вони стали саме такими, бо в мене не було кращих і гірших, своїх і чужих. Сьогодні вони мені віддячують добром, любов’ю та повагою». Надія Дончак завжди відстежує життя і діяльність дітей не лише своїх рідних, а й шкільних, бо присвятила їм усе життя. Каже, що «дітей колишніх не буває, як і вчителів. Я й досі для них вчителька – багато моїх випускників різних років навчання, телефонують, приїздять у гості, цікавляться, як я живу, збираються на свята, і це мене дуже тішить, бо я бачу, що жила і працювала не марно». Самі ж випускники кажуть, що Надія Олександрівна «найсправедливіша вчителька, яка всіх любила і поважала, а учні, в свою чергу, були чемні, платили їй гарними знаннями та зразковою поведінкою, – впевнений Валерій Парамей, один з випускників останніх років, заступник Городоцького міського голови. «Надію Олександрівну не можливо було не любити, – запевняє Валерій Михайлович, – вона була взірцем справедливості для всіх. До речі, вона завжди була проти подарунків, і коли ми її вітали на свята, вона влаштовувала для нас так званий «учнівський вогник», власноруч випікала торти і різноманітне печиво, або влаштовувала туристичні поїздки в різні цікаві історичні міста». Однак, спільні розваги і святкування не відміняли в ній справедливої та вимогливої вчительки. Якість навчання завжди було на першому місці. «Я спрямовувала всіх дітей на здобуття якісної освіти, на навчання у вузах, на професійний ріст і головне – на особистий розвиток».

«ЯКЩО ЇСИШ САЛО ТА ХЛІБ – МУСИШ ЗНАТИ УКРАЇНСЬКУ»
Вимоги щодо якості знань вона ставила не лише до учнів, але й до своїх дітей і до себе. Надія Олександрівна завжди вдосконалювала свої знання, разом з дітьми вчила мови, і сьогодні вона добре знає французьку, німецьку, польську, дуже любить російську, але рідною вважає українську. Каже, що сьогоднішні спекуляції навколо мови не просто штучно створені, а нікому не потрібні. «Я дуже болісно сприймаю будь-які спекуляції навколо мови, – каже Надія Дончак, – якщо людина їсть українські сало та хліб, то обов’язково мусить знати українську мову, інші ж можуть бути лише на побутовому рівні». Надія Олександрівна стежить за усім, що відбувається в країні та місті, живе їх життям і болісно сприймає всі зміни, які вважає некорисними для суспільства, або ж взагалі шкідливими, як от реформи у системі освіти.


Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую