Життя без пільг

Нещодавній конфлікт, який розгорівся між перевізниками Хмельницької автостанції №3, пільговиками та владою, дав новий поштовх заговорити про доцільність уніфікування та монетизування пільг в Україні, замінивши їх грошовими виплатами.  Про таку необхідність, яку хотіли впровадити в державі, починаючи ще з 2002 року, знову заговорили й у вищих ешелонах влади. Нововведення хочуть запровадити вже з початку наступного року. Ймовірно, що першими будуть ліквідовані транспортні пільги. Потім візьмуться за «комуналку». Замість них держава хоче видавати «живі» гроші.

Пільг не буде з 2011 року?   
 Ще влітку  перший заступник глави адміністрації президента, секретар Комітету економічних реформ Ірина Акімова заявила про необхідність якнайшвидше визначитися з формою надання більшості пільг та з категоріями осіб, котрі мають право на їх отримання. На її думку, потрібно сформулювати “єдиний кадастр” всіх державних соціальних допомог. Та перевести більшість пільг на один принцип – за рівнем доходів. Тобто, ти потребуєш – значить маєш право на отримання допомоги. Цю допомогу можеш використати на компенсацію квитків у транспорті чи на компенсацію вартості житлово-комунальних послуг.
Про необхідність заміни пільг на грошову допомогу днями заявив й заступник голови облдержадміністрації з фінансово-економічних питань та інвестиційної політики Леонід Гураль. За його словами, це може статися вже у січні 2011 року. І розпочнуть з пільг на проїзд у громадському транспорті.  Загалом, на думку обласних та київських чиновників, це лише перша ластівка на шляху монетизації пільг. Адже пільги повинні мати грошовий еквівалент. Та й неправильно, що хтось регулярно користується пільгами на проїзд у громадському транспорті, а хтось робить це дуже рідко.
Про необхідність монетизації пільг на проїзд заявляє й представник союзу перевізників Хмельниччини Петро Стецюк. За його словами, проблеми з пільговими перевезеннями у транспортників виникають щорічно. Проте, у 2010 році влада компенсувала витрати на перевезення пільгової категорії пасажирів лише за квітень. А між іншим, 90 відсотків пасажирів тієї ж Хмельницької автостанції №3, де днями перевізники  відмовилися возити пасажирів безкоштовно, саме пенсіонери.
До речі, цьогоріч на оплату проїзду пасажирів пільгових категорій з держбюджету області було передбачено понад 40 мільйонів гривень. А надійшло, поки, лише 24 мільйони.

Левову частку бюджетних коштів «з’їдають» пільги
на комунальну сферу
За словами начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Світлани Лукомської, в Хмельницькій області станом на перше жовтня, перебуває на обліку 371,2 тисячі пільговиків, що складає 28 відсотків від загальної кількості населення області (1 млн. 337 тис. чоловік).
До найчисельніших категорій громадян, які мають право на пільги за соціальною ознакою (облікованих в Єдиному державному автоматизованому  реєстрі пільговиків), належать: діти війни – 187,2 тисячі осіб; ветерани війни – 109,2 тисячі осіб; ветерани праці – 90,6 тисячі осіб. На надання пільг у 2010 році для Хмельницької області передбачено  субвенцію з державного бюджету у сумі 195 мільйонів гривень.  
За 9 місяців поточного року по області нараховано пільг на загальну суму 112,6  мільйона гривень, з якої 67,8 відсотка складають пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
За словами Світлани Іванівни, нині в області дійсно проблемним залишається питання відшкодування втрат перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
«Відсутність у повному обсязі фінансування цих пільг призводить до погіршення рівня транспортного обслуговування населення, у тому числі і пільгового, відмови окремих перевізників перевозити пільговиків, що суперечить чинному законодавству, – зазначає пані Лукомська. – До того ж, жителі-пільговики сільської місцевості меншою мірою реалізовують своє право на пільговий проїзд. Не може реалізувати свої транспортні пільги й більшість інвалідів, оскільки не створено середовища та умов, за яких вони могли б безперешкодно користуватися громадським транспортом. Отож виникає необхідність в поетапному реформуванні системи соціальних пільг, зокрема, заміни пільг на проїзд на адресну грошову допомогу. Такий перехід зніме соціальну напругу між перевізниками
та пільговиками, перевізниками та управліннями праці
та соціального захисту населення».    
За словами спеціалістів, від переходу на отримання пільг готівкою виграють як споживачі, так і надавачі комунальних послуг. До прикладу,  сьогодні комунальники змушені займатися невластивими для себе функціями — вести окремий облік, тримати для цього чималий штат працівників, що, зрозуміло, лягає на витрати підприємства і опосередковано призводить до підвищення тарифів. Проте, більшість пільговиків і досі вагається.  Одні побоюються, що грошей на всіх не вистачить. Є такі, які, отримавши готівку на пільги, чесно зізнаються, що тримати в руках сто гривень і добровільно заплатити за “комуналку” не так просто – виникає спокуса витратити їх на інші речі.

Усіх лякає інфляція
На відміну від чиновників та перевізників, позитивні моменти нововведення схвалюють далеко не усі пільговики. «Я дуже негативно ставлюся до ідеї заміни пільг грошовою компенсацією, –  каже Валентина Кравцова, учасниця війни. – Думаю, що ця сума буде символічною. І що, взагалі, у наш час гроші? Сьогодні буханець хліба коштує майже три гривні, буде ще дорожчати, ще рік тому ми й уявлення не мали, що будуть такі ціни. Встановити лічильники в квартирі я не маю змоги, тому реально зекономити гроші не зможу. На мою думку, гроші замість пільг – це урізання прав та приниження трудових  заслуг». До речі, в якості противників заміни пільг «живими» грошима традиційно виступають й представники лівих політичних сил. На їхню думку, монетизація вигідна лише для бюджету, а самі пільговики будуть оббивати пороги з купою документів, підтверджуючи своє право на пільги. Діючи таким чином, держава зніме з себе відповідальність за соціальні програми. Та найгірше, що у випадку інфляції чи знецінення грошей, соціально незахищені верстви населення залишаться ні з чим.
Хоча, варто пригадати приклад  Російської Федерації, де кілька років тому була започаткована і проведена реформа пільгового забезпечення громадян. Тоді в засобах масової інформації багато говорили про негативний резонанс, який вона викликала серед пільговиків. Але, як показав час, така реформа дала свої позитивні результати. Так, росіяни, які мають право на пільги, можуть їх за згодою отримувати як в грошовій, так і в безготівковій формі. І перших більше.