ye-logo.v1.2

Люті морози на Поділлі – не дивина

Історія 4569
Хмельницький, січень 1954 року. Цей місяць відзначився не лише перейменуванням Проскурова на Хмельницький, а й лютими морозами.
Хмельницький, січень 1954 року. Цей місяць відзначився не лише перейменуванням Проскурова на Хмельницький, а й лютими морозами. . Фото: з архіву

Аномально морозні зимові місяці в Україні та на Поділлі у минулому спостерігались доволі регулярно – по декілька разів на століття.

У літописах та архівних документах чимало свідчень про надзвичайні морози та їх негативні наслідки. Правда, охарактеризувати їх здебільшого можемо не за позначками термометрів (яких тоді, зрозуміло, не було), а лише за описами.
Птахи замерзали в польоті
Найдавніші писемні свідчення про природні зимові негаразди в наших краях протягом першого тисячоліття зустрічаємо на сторінках "Хронографа западно-русской редакции", який писався літописцями давньоруської держави на основі прадавніх візантійських джерел та переказів старожилів. Одразу привертають увагу відомості, що датовані 335 роком: "Дуже сувора зима у Скіфії (так за старою звичкою хроніст називає більшу територію України), сніг покрив землю шаром у сім ліктів (лікоть – 38-46 см), морози були настільки лютими, що вино в посудинах замерзало". Холодні тривалі зими відзначені у 441-443 роках – тоді замерзло Чорне море, а на Поділлі "птахи замерзали в польоті". До речі, Чорне море не раз вкривалось кригою. Подібні факти зафіксовані у 717, 742, 764, 801 роках. Думаємо, що й на Поділлі в ці роки було не тепло. Літописи часів Київської Русі теж нерідко згадують морозні роки. Особливо холодно було у 1011 році – мало того, що знову замерзло Чорне море, так є відомості, що крига на короткий час вкрила Ніл!
Але, найбільшу кількість холодних зим відмічено від середини XIV до початку ХІХ століття. Цей період науковці навіть називають "Малим льодовиковим періодом" – він є найбільш холодним за середньорічними температурами за останні два тисячоліття. Тоді фактично кожна зима була й сніжною, й морозною. От лише декілька згадок XIV-XV століття.: 1378 року на Поділлі "зимою вельми студено было, вымерзли болота, струмки и озера", 1391 року "зима студена, яко мнозем человеков измерзати и издыхати, не только человеки, но и скоты", 1408 року "зима тяжка и студена зело, сніжна преизлишне", 1420 року "на зиму бысть люта зима, были морозы три месяца поряду", 1444 року від морозу загинула багатотисячна татарська кіннота, яка вирушила на Поділля, де "…зима люта і вельми зла, и снези велицы и ветры и вихри сильны, а татарове коньми обмерли и от мороза студени велико померзли". Цікаво, що морози захистили від загарбників наш край й у 1498 році – як повідомляє Густинський літопис, наприкінці листопада надзвичайні холоди й сніги зупинили навалу турків на Поділля. Сніговий покрив був таким високим, що турки не змогли ні далі рухатись, ні назад повертатись: "Измерзе их тогда в тыя морозы самих людей болем чем сорок тысяч турок".
Рятувало від холоду гаряче пиво з маслом та перцем
Наступні століття теж не минали без аномально холодних зим. Серед усіх історичних описів згадаємо хроніку 1646 року, цікаву тим, що в ній поданий рецепт, як подоляни рятувались від холоду: "Холод був не менш пекучим і могутнім у руйнуванні всього живого, ніж вогонь. Населення при цьому рятувалось від морозів, вживаючи гарячу страву три рази на день, що складалась із гарячого пива з домішками до нього незначної кількості масла, перцю і покришеного хліба". Люттю виділялись зими XVІІІ ст., особливо 1708-1709 та 1739-1740 років. У першому випадку "зело великие морози" встановились у грудні 1708 року та тривали січень і лютий наступного року. У Європі морози скували кригою прибережні води Англії, замерзла Сена у Парижі, "стоячим льодом" вкрилось Адріатичне море в районі Венеції. У нас на Поділлі "понеже снеги великие и зима тяжкая морозами, от которых премного люду погинуло". У іншому випадку зима розтягнулась з листопада 1739 до березня 1740. Як вказує Південно-Руський літопис, вона була такою суворою, що "…лучшие фруктовые деревья все без остатку вымерзли, скот рогатый от тяжких и длительных морозов пал, так как, начиная с конца сентября и до Пасхи, зимовать должон был". Як наслідок – Поділля та інші регіони охопив голод.
Як бачимо, зими у давнину за описами літописців були доволі суворі. Але, порівняти із теперішніми холодами ми можемо, лише починаючи від середини XVІІІ ст., коли почали фіксувати погодні зміни у числових виразниках (тобто, за градусами температури). Один із перших зафіксованих екстремальних мінімумів датується 1812 роком. Сильні морози тоді почалися наприкінці листопада та тривали до середини лютого 1813 року, а термометр одного разу опустився до 28 градусів по Реомюру (це -35 за Цельсієм).
Найбільше -36 градусів
Переглянувши метеоспостереження за ХХ століття, виявляємо, що найлютіші морози на Поділлі були у лютому 1911 року – 36 із позначкою мінус. Саме тоді подільські газети помістили чимало повідомлень про жертви від переохолодження. Так, 12 січні газета "Подолія" пише наступне: "Проскуров. Стоят третий день необычные морозы. В уезде, близ местечка Николаева, найдены замерзшими трое пассажиров".
Майже такі саме морози були взимку 1941 року – ртутний стовпчик термометра дійшов до -35 С. За тридцять з мінусом не раз фіксували на Поділлі у січні-лютому 1953-1954 років. Тоді, до речі, холодна зима була по всій території України – повністю замерзло Азовське море та північна частина Чорного моря. Серед останніх холодів згадаємо -33,5 С, які зафіксували у нас 9 січня 1987 року.
Отже, подолян морозами не здивувати. Єдине цікаво – встановиться рекордний мінус цього року, чи ні?
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую