ye-logo.v1.2

Подорожуємо Хмельниччиною. Сторічна церква у Пилипах, збудована панським кухарем

Туризм 8875
Церква у Пилипах має цікаву історію
Церква у Пилипах має цікаву історію. Фото: автора

Почувши пророцтво мандрівного старця, місцевий мешканець відправився аж у Петербург.

У невеличкому селі Пилипи Красилівського району, населення якого становить менше двохсот чоловік, є церква, історія якої налічує понад сто років. На відміну від багатьох подібних занедбаних споруд церква у Пилипах досить гарно виглядає у наші дні та навіть діє! Стараннями місцевого настоятеля отця Валентина Савчука вона реставрована, навколо висаджений яблуневий сад та квітник із трояндами, а щонеділі у маленькому храмі співає справжній хор.
Свято-Миколаївська церква має дуже цікаву історію, яку нам розповів отець Валентин. До її появи у маленькому селі, яке належало пану Рону, ніколи не було храму. Якось через село йшов старець і зупинився, щоб з'їсти шматочок хліба. Люди збіглися до нього, хотіли дізнатися, що у світі робиться. Старець запевнив їх, що колись на цьому місці стоятиме святиня.

Свято-Миколаївська церква відкрила двері для прихожан у 1907 році.

Панський кухар Олександр Животовський (його правнучка Валентина досі живе в сусідньому селі Заслучне), почувши це, захопився ідеєю будівництва храму. Він звернувся до пана Рона та священика, який служив у сусідньому селі Чернелівка, з проханням про допомогу. Пан на це розсміявся, а священик сказав: «Швидше у мене на долоні волосся виросте, ніж у Пилипах буде храм».


Всередині храму.

Та Ліксандр (так Животовського називали по-простому у селі) не опустив руки. Він зібрав усі гроші, які були вдома, навіть ті, що берегли на придане дочці, та пішов по світу збирати пожертвування. Чоловік побував навіть у Петербурзі у царя Миколи ІІ. Той дав дозвільну грамоту і частину коштів на будівництво, попросивши, щоб храм носив ім'я його небесного покровителя – Святителя Миколая. Цю ікону і зараз можна побачити у храмі під час богослужінь.


Священик показує ікону Святителя Миколая.

У 1903-1904 роках розпочалося будівництво, а вже у 1907 році храм відкрили. Він діяв до 1941 року, коли радянська влада влаштувала тут сільський клуб. Та місцевим мешканцям вдалося зберегли іконостас й інші реліквії. Вже через рік храм знову відкрили і відтоді він вже не припиняв діяти. Хоча й на старосту на інших людей, які опікувалися церквою, постійно чинили тиск, знущалися над ними.
“На весь Красилівський район діяло лише декілька церков, і серед них – наша, хоча стояла вона на людному місці, тоді на трасі міжнародного значення”, - каже настоятель.
Та час та відсутність господарської руки залишили на храмі суттєвий слід. Коли майже 14 років тому отець Валентин став настоятелем, храм перебував у жахливому стані і потребував капітального ремонту. Текла покрівля, не було опалення, на стінах – грибок, поряд була величезна яма, смітник. Через вібрацію, яку спричиняв рух транспорту по сусідній трасі, храм осів, пішли тріщини. Та поступово храм відновили: укріпили стіни, замінили двері, вікна, покрівлю та куполи, встановили опалення, облагородили навколишню територію.


Зараз храм відремонтований, та роботи з благоустрою тривають і досі.

Тепер обабіч дороги стоїть ошатна біла церква з прибудованою баштою-дзвіницею, а поряд замість смітника – яблуневий сад та сотні трояндових кущів. Отець Валентин власноруч висаджує рослини та доглядає за ними.


Поряд з церквою - криниця.

Коли приїхати
Богослужіння у Свято-Миколаївській церкві відбуваються щосуботи о 12.30 і щонеділі о 9.00, а також на свята. Свято храму справляють двічі на рік – 22 травня (день перенесення мощей Святителя Миколая) та 19 грудня (день пам'яті Святого). У ці дні приїздить багато людей, священнослужителів, а після літургії для прочан влаштовують трапезу.
Щонеділі у церкві співає любительський церковний хор, який приїздить із Хмельницького.

Отець Валентин служить настоятелем храму майже 14 років.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую