Подорожуємо Україною. Старовинний Житомир: Плоский будинок, Ларіосик, котрий здійснює бажання, та храм з граніту

За переказами Житомир заснований 884 року, про що жителям та гостям міста нагадує камінь, встановлений на честь заснування міста. Як переповідають легенди, дружинник Аскольда та Діра на ім’я Житомир, врятувавшись після вбивства князів і відмовившись служити Олегові, довго переховувався у цих темних лісах, а потім звів на скелястих берегах річки Кам’янка місто. Звісно, імення йому дали Житомир. Нині тут, власне, і розташована історична частина міста, а гора, оточена колись неприступною фортецею, має назву Замкова. Археологи до цього часу проводять довкола розкопки та знаходять усілякі артефакти давньоруського та козацького періоду. Місцеві жителі, в свою чергу, розповідають про те, що тут існує безліч підземних ходів.

Дзвони Свято-Преображенського собору чути на 20 кілометрів від міста

Щоб оглянути усі туристичні принади Житомира, варто запастися часом. Серед найцікавіших – Плоский будинок, найвищий у місті Преображенський собор, один з найстаріших мурованих храмів Житомира – Свято-Михайлівський кафедральний собор, костел Святого Іоана з Дуклі, що належить францисканцям. Також варто прогулятися пішохідною Михайлівською вуличкою, на якій збережена старовинна архітектурна забудова та пішохідним мостом через річку Тетерів (він другий за вистою в Україні після „Стрімкої Лані” у Кам’янці Подільському, має 43 метри), відвідати музеї – краєзнавчий та космонавтики, подивитися на кам’яну скелю, котру йменують головою Чацького і звісно ж, загадати бажання біля пам’ятника Ларіосику.

Плоский будинок

Одне з найцікавіших архітектурних творінь Житомира – Плоский будинок, розташований у самісінькому центрі міста навпроти трамвайного кільця. Житомир, до речі, став одним з перших міст України, де з’явився цей вид транспорту (у 1899 році). Нині тут навіть можна покататися на ретро-трамваї, що є справжнісіньким унікальним музеєм на колесах. Але повернемося до Плоского будинку.

Плоский будинок - одна з головних "родзинок" міста

Будівля хоч і не надто примітна, але вражає з першого погляду. Бо коли дивишся на цей будинок, виникає відчуття, що у нього є лише фасад та вікна. І жодних бокових стін! Ця дивна споруда зведена ще у середині ХІХ століття. Насправді його плоска форма – оптична ілюзія, адже архітектор задумав таке унікальне планування через брак вільного простору. Оскільки раніше тут було перехрестя, то так будівлю спроектували вимушено, звівши стіни не під прямим, а під гострим кутом. Він наче виконаний у формі трикутника таким чином, що два крила створюють ілюзію серця.

Багатьом цей будинок нагадує форму серця

Хто зна, може й справді Плоский будинок - подарунок коханій

Саме з Плоским будинком пов’язані в житомирян цікаві легенди. Місцеві жителі називають його по-різному: хто – химерним будинком, хто – домом у формі серця. Наприклад, саме через форму серця дехто вважає, що сто років тому тут був справжнісінький будинок розпусти. За іншою легендою, цю споруду звів багатій в подарунок своїй коханій. Втім, історики доводять інше: Плоский будинок слугував за міське пожежне відділення. Нині одне крило будівлі прикрашає мурал, а всередині розташований інформаційний центр.

Ларіосік, який здійснює бажання

Обростають легендами та традиціями і нові пам’ятки Житомира. Так, біля скульптури „Ларіосику з Житомира”, зведеній перед кінотеатром „Україна” десять років тому, житомиряни та гості міста загадують найпотаємніші бажання. Але при цьому обов’язково треба триматися за конверт, котрий бронзовий хлопчина стискає у руці. Нагадаємо, що Ларіосік – відомий персонаж з роману Михайла Булгакова „Біла гвардія”, котрий був родом саме з Житомира. Булгаківський герой тримає в руці клітку з папугою та конверт.

Загадуючи бажання треба потерти конверт, що тримає Ларіосік

Неподалік костел Святого Іоана з Дуклі – той храм, який свого часу був і військкоматом, і місцевою філармонією, будинком народної творчості та навіть відділом природи краєзнавчого музею. Нині храм повернули віруючим, тут діючий монастир. Костел є однією з головних архітектурних перлин Житомира та має статус пам’ятки національного значення.

Костел носить назву святого, з іменем якого пов'язують чудеса та зцілення

Нині тут монастир

Храм на болоті

За кілька десятків метрів від Ларіосіка вздовж вулиці Київська височить Свято-Михайлівський кафедральний собор. Збудований 150 років тому він є одним з найстаріших мурованих храмів міста. Кажуть, звели його на кошти місцевого купця Хаботіна. Оскільки той не хотів, щоб храм підпорядковувався тодішній чи то церковній, чи світській владі, ділянки під будівництво йому не давали аж 16 років. Але коли нарешті будівництво розпочалося, Хаботін не поскупився і витратив на храм стільки, скільки складали два річних бюджети Житомира.

Храм - один з найдавніших кам'яних будов Житомира

З часів заснування храму до нині вціліли два фрагменти іконопису, а цього року поруч встановили пам’ятник митрополити Ілларіону (Івану Огієнку).

Пам'ятник Огієнку звели цього року

Колись, до речі, на цьому місті було болото, а нині починається пішохідна вулиця Михайлівська. Тягнеться вона аж до міської ради та майдану Корольова – центральної площі Житомира.

На майдані Корольова розташовані головні адміністративні будівлі міста

Конструктор космічної техніки Сергій Корольов, який народився в Житомирі, увічнений на цій площі в мармуровому постаменті.

Пам'ятник Сергію Корольову в Житомирі

Саме тут розташовані головні адміністративні установи області та міста.

Граніт та позолота

Ще один храм, який можна помилуватися в центрі Житомира, – Свято-Преображенський кафедральний собор. Це одна з найвищих будівель міста – 53 метра. Хоч зведений він у ХІХ столітті, має неперевершений візантійський стиль та характерні риси давньоруської архітектури ХІ-ХІІ століть.

Найвищий храм міста

Місцеві жителі кажуть, що дзвін з Свято-Преображенського собору можна почути за 20 кілометрів від Житомира. Особливо розкішний вигляд собор має зсередини. Інтер’єр храму вражає внутрішнім оздобленням, для якого використали нешліфований темний граніт та позолоту.

В інтер'єрі  поєднані граніт та позолота

Скеля-голова

Також, якщо маєте вдосталь часу, таки варто прогулятися до річки і знайти скелю, яку місцеві називають не інакше – як Голова Чацького. У своєрідному диві природи і справді вгадуються обриси людського профілю. Про те, як вона з’явилася, існує чимало легенд. Одна з них каже, що відважний козак Чацький, тікаючи від поляків, кинувся зі скелі униз, щоб не потрапити в полон. Згодом скеля набула його обрисів.