ye-logo.v1.2

Зимові Самчики: затишний палац та 19 гектарів засніженої казки

Туризм 8174
Самчики прекрасні за будь-якої пори року. Утім, взимку – особливо: затишні..
Самчики прекрасні за будь-якої пори року. Утім, взимку – особливо: затишні... Фото: автора

Це єдиний комплекс в Україні, повністю обнесений кам’яним муром.

Самчики прекрасні за будь-якої пори року. Утім, взимку – особливо: затишні, спокійні, величні, наче зачаровані. Парк, в обрамлені якого дихає старовиною палац, заворожує. 19 гектарів спокою та зимової казки.

Самчики презентують маєткову забудову за містом, повністю огороджену. Як розповідає Богдан Пажимський, директор Державного історико-культурного заповідника «Самчики», - це єдиний комплекс в Україні, повністю обнесений кам’яним муром.

Парадний в’їзд через графські ворота, який нині веде на територію садиби, став таким в 1904 році. Останній власник маєтку Михайло Шестаков, який господарював тут з 1902 по 1918 рік, значно розширив давні межі садиби. І якщо раніше маєток займав 13 гектарів, то на початку ХХ століття став сягати 19-ти.

Саме графські ворота раніше прикрашали леви, які в радянський час були перенесені до палацу і там, власне, залишаються й до нині. Поруч з в’їздом в маєток збереглися дві споруди, які були колись будинками офіцини, призначені для проживання прислуги. Кожен з них, каже Богдан Пажимський, на чотири кімнати, також вони мали коридор, теплий туалет та душ.

Графські ворота раніше прикрашали леви, які в радянський час були перенесені до палацу і там, власне, залишаються й до нині.

А от домова каплиця, яка розташовувалася неподалік, не збереглася: «допомогли» в свій час більшовики. Утім, є тут давніша споруда – Старий палац - невеличка будівля, побудови 1725 року. За словами Богдана Пажимського вона демонструє перехідний період від оборонних до більш пишних палаців. Таке собі поєднання стилів.

На території маєтку збереглися дві споруди, які були колись будинками офіцини, призначені для проживання прислуги.

«Старий палац ще має в собі риси оборонного характеру, - каже він. – Наприклад, зберігся один контрфорс. Вікна тут були стрільчасті й зачинялися оббитими залізом ставнями, двері – окуті залізом. З боку парку будівля має один поверх, з боку села – два».

Неподалік – велетенська писанка, яку місцеві майстри розписали самчиківським розписом. У 2012 році в Києві на параді вишиванок вона презентувала Хмельницьку область.

У 2012 році в Києві на параді вишиванок писанка презентувала Хмельницьку область.

Ну і звісно ж – одна з чи не найцікавіших споруд - китайський будиночок, єдиний в Україні серед маєтків, який збережено до наших часів. І він другий в Україні серед всієї культурної спадщини, якщо врахувати китайський палацик в Золочеві. Свою назву будинок отримав за рахунок даху, яка віддалено нагадує китайську пагоду.

Китайський будинок свою назву отримав за рахунок даху, яка віддалено нагадує китайську пагоду.

«Будиночок, - каже директор заповідника, - мав утилітарний характер. Донині там збереглася льодовня, яка ще може застосовуватися і в наш час. Два сучасні поверхи колись слугували за скарбець або по-простому – комору. Хоча первісно ця споруда була без поверхів».

Англійський парк та майже триста порід кущів та дерев

Парк в Самчиках – без перебільшення особливий. Тут проростає 287 порід та видів дерев та кущів. Наприклад, липа канадська широколиста, абориген північної Америки, а поруч - липа звичайна, 150-літня ялина європейська, а навпроти – тайгова або ж повисла, яка має 280 років… І такої цікавої та рідкісної флори, тут, гектари…

Парк в Самчиках – без перебільшення особливий. Тут проростає 287 порід та видів дерев та кущів.

Закладено парк, за словами Богдана Пажимського, у двох стилях – французькому регулярному та англійському пейзажному.

«Французький регулярний стиль в Україні, до речі, зберігся лишень в Самчиках, - каже директор заповідника. - Він передував англійському. Тож коли маєток викупив Петро Чечель та почав розбудовувати палац, перепланував і парк на модний на той час англійський».

У парку встановили пам’ятник Діонісію Макклеру, ірландцеві, який працював над плануванням англійського пейзажного парку в Самчиках.

Працювати над плануванням англійського пейзажного парку в Самчиках у 1801 році запросили відомого ірландця Діонісія Макклера.

Класицизм в поєднанні з традиціями стародавньої Греції

Загалом, маєток «Самчики» поєднує три культури – українську, польську та російську. Ще на початку ХVIII століття садибу в селі Самчики почав облаштовувати Ян Хоєцький. Першу половину ХІХ століття вони перебували у власності Чечелів. Утім, після чергового польського повстання 1864 року російська влада конфіскувала маєток в Якуба Чечеля, оскільки той підтримав повстанців, і продала з аукціону. Перше право купівлі маєтностей отримали, звісно ж, саме росіяни, тож «Самчики» дісталися купцеві Купріяну Ляшкову. Наступним власником садиби був Іван Угрімов. Саме за господарювання цієї родини маєток відвідували визначні діячі культури. Останнім власником «Самчиків» став Михайло Шестаков, який викупив садибу в 1902 році.

Новий палац та всі при палацові споруди у Самчиках збудовані у модному на той час стилі класицизму за проектом польського архітектора Якуба Кубіцького.

Як розповідає Богдан Пажимський, маєток завжди зустрічав багато гостей: до сотні-півтори одночасно. Адже колись Самчики славилися на Волинь та частково Поділля, з яким межують, своїми осінніми полюваннями. А на полювання приїздили і з дружинами, і з дітьми…

Дорога від графських воріт веде до парадного фасаду палацу.

«Дорога від графських воріт веде до парадного фасаду палацу. У святкові дні на комині сидів хлопчина (він отримував за це платню) і дивився вдалечінь на шлях, - розповідає Богдан Пажимський. - Якщо бачив куряву – кричав про те, що їдуть гості. На воротах, до речі, було дві дерев’яні стулки, які ніколи не змащувалися і відкривалися зі скреготом. Карета чи бричка заїжджала та підвозила гостей під самий портик, щоб убезпечити від атмосферних опадів жіноче взуття. Звідси гості потрапляли до парадних залів, які були призначені для різного виду імпрез».

Маєток завжди зустрічав багато гостей: до сотні-півтори одночасно.

Новий палац та всі при палацові споруди у Самчиках збудовані у модному на той час стилі класицизму за проектом польського архітектора Якуба Кубіцького.

Зведений в стилі класицизму, палац ввібрав в себе і кращі традиції стародавньої Греції. Так, на фронтоні бачимо Деметру – богиню землеробства та достатку, і Афродиту – богиню кохання та вроди. В овалі – герб Чечелів - Єліта – три перехрещених турнірних списи. Подібний герб, до слова, мав і Проскурів.

На фронтоні зображено Деметру – богиню землеробства та достатку, і Афродиту – богиню кохання та вроди.

Як розповідає Богдан Пажимський, первісно партер перед палацом був висипаний червонуватим піском. Пізніше, у 1904 році, тут збудували фонтан, який, до речі, працює до наших днів по тій самій системі. На зиму, його висушують.

Пізніше, У 1904 році тут збудували фонтан, який, до речі, працює до наших днів по тій самій системі.

Леви з людським обличчям та зала, яка поєднує архітектуру паркову з архітектурою будинку

З боку озера – парковий фасад палацу. Два леви, які нині прикрашають вхід, раніше, як ми згадували, стояли на графських воротах. Висічені вони з моноліту каменя-пісковика.

З боку озера – парковий фасад палацу.

«За висновком фахівців подібний камінь за своєю структурою в Україні не залягає і міг бути завезений з Середньої Азії, - каже директор заповідника. - Окрім того, що вони були окрасою, леви мали ще й смислове значення. Один з висоти брами дивився на гостей і посміхався. Тоді як з іншого боку лев має сумний вигляд. Він сумував, що гості покидали маєток. Аби підкреслити цей ефект скульптор звірячим мордам надав рис людських облич».

За висновком фахівців камінь, з яких висічено левів, за своєю структурою в Україні не залягає і міг бути завезений з Середньої Азії

Саме звідси ми потрапляємо до кімнати, яка поєднує архітектуру паркову з архітектурою будинку, в Круглу або ж Блакитну залу. Вона оздоблена рослинним орнаментом, дещо винесена за центральну вісь палацу і виступає в парк.

«Це дало змогу створити тут вікно-двері, наче запустити всередину дух природи, поєднати апартаменти з парком, щоб не було різкого переходу між відчуттями, отриманими під час прогулянки парком та переходом до будинку. На стелі навіть є хмарини. Первісно там ще були зображені стрижі, які ширяли поміж хмарами. Навпроти скляних дверей – дзеркало, у якому через двері відбивалося водне плесо річки. За задумом, гості та мешканці маєтку наче потрапляли не в будинок, а в альтанку...».

Блакитна зала оздоблена рослинним орнаментом, дещо винесена за центральну вісь палацу і виступає в парк.

Інтер’єри палацу в Самчиках – цікаві без виключення і варті окремої розповіді. Про них ми розкажемо в наступних матеріалах від кореспондентів сайту «Є».

Цікавий факт: З 1999 року на території історико-культурного заповідника «Самчики», завдяки місцевій школі проводять театралізовані екскурсії з мізансценами, основані на достовірних історичних фактах, які відбувалися в маєтку під час прийому гостей. Це були свідчення одного із синів власника маєтку Угрімова, який свої спогади про Самчики начитував у радянському державному архіві в Москві у 1956 році.

Нагадаємо, Державний історико-культурний заповідник «Самчики» - у переліку об'єктів, яким дозволено приймати відвідувачів під час локдауну – так званих «зимових канікул заради безпеки», які триватимуть до 25 січня.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую