Продуктів харчування Хмельниччині вистачить

Харчова галузь на Хмельниччині досить потужна. В загальному обсязі промислової продукції харчова займає 28 відсотків. Про проблеми галузі, перспективи її розвитку, а також – про те, як змінюватимуться ціни на молоко, цукор та хліб, розмовляємо з начальником відділу переробної та харчової промисловості Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Гнатом Бобром.
– Які галузі досягли високих результатів?
– Найкращих показників ми домоглися у виробництві фруктових та овочевих соків, сирів, борошна, круп, цукру, солоду та спирту. Це ті галузі, які торік наростили виробництво. Разом з тим, стабільно працюють молокопереробна та хлібобулочна промисловість. Якщо ж йдеться про  харчовиків в цілому, то зараз також можна говорити про стабільність.  З обсягом виробництва торік ми вийшли на 2,6 мільярда гривень, у 2008 році було на сто тисяч менше. Якщо індекс усієї промислової продукції області (відношення 2009 року до 2008) складає 76,4 відсотка, то з виробництва харчових продуктів – 95,4 відсотка.
– Хмельниччина завжди славилася своїми цукроварами. А от останні роки в області працює все менше заводів. Чи розвиватиметься ця галузь?
– Україна минулого року виробила мільйон 300 тисяч тонн цукру. Частка Хмельниччини – близько десяти відсотків. За виробництвом цукру наша область – четверта в Україні (після Полтавської, Вінницької та Тернопільської). Торік у нас працювали п’ять заводів. Ще два – Городоцький і Волочиський – готові до роботи, зараз вони у консервації. Сьогодні ми працюємо над створенням для цих підприємств сировинної бази – щоб південно-західні райони більше співробітничали з цими заводами, а не здавали буряки у сусідні області.
– Заводи Хмельниччини забезпечують потребу області у цукрі? Чому сьогодні його не вистачає?
– Наші підрахунки свідчать, що Хмельниччині потрібно 60 тисяч тонн цукру, ми ж виробляємо вдвічі більше. Однак, цукор не прив’язаний до місця його виробництва чи посіву цукрових буряків, все робиться в масштабах держави. І виробники самі вирішують, де і скільки своєї продукції продати, і чи продавати взагалі. А нині в державі нестача цукру складає близько 500 тисяч тонн.
– То нам не варто сподіватися на зниження ціни на цукор?
– Зважаючи на те, що для покриття внутрішнього дефіциту цукру ми завозитимемо готову продукцію чи сировину, вартість кілограма цукру коливатиметься від долара до євро за кілограм.  Підвищення цін вивчає Антимонопольний комітет. Але навряд чи вони повернуться до рівня минулого року.  Зниження ціни можна очікувати лише на цукор з нового урожаю. Але я теж не покладаю великих надій на те, що цукор буде дешевим.
– Досить проблемна галузь – молокопереробна. І вартість молочної продукції теж зросла.
– Молокопереробна галузь на Хмельниччині – досить потужна, вона займає трохи більше чверті у структурі харчової промисловості. В області працюють 16 потужних підприємств,  серед найбільших – Хмельницька маслосирбаза, Летичів-ський, Старокостянтинівський, Де- ражнянський заводи. Справді, ціна на молочну продукцію останнім часом значно підвищилася. Виробники це пояснюють, насамперед, скороченням поголів’я худоби та підвищенням закупівельних цін на молоко.  Приміром, сьогодні у селян молокопереробні підприємства  приймають молоко, в середньому, по 2,50 гривні за літр. У сільськогосподарських підприємств – по 3-3,50 гривні.  А ще влітку закупівельна ціна на сировину не перевищувала двох гривень.  Утім, ціна на молочну продукцію починає потроху знижуватися. Пік спостерігався у грудні-січні. Але чекати, що ціни зменшаться до рівня торішніх, марно. Адже дорожчає сам процес виробництва.
– На фоні загального подорожчання продуктів харчування стабільним залишається лише хліб.  Чи не чекають на нас і тут неприємні сюрпризи?
– Передумов для подорожчання хліба немає.  Тим паче, що попередні два роки були урожайними, ціни на зерно не зростають.
– Яка галузь харчової промисловості, котра сьогодні не дуже розвинута, на Ваш погляд, має значні перспективи?
– Добре себе  зарекомендувало виробництво солоду (Славутський та Чемеровецький солодові заводи). Нижче своїх можливостей працює консервна галузь. Думаю, що овочевих консерв не вистачає у магазинах, а наші заводи можуть їх виробляти. Сьогодні, фактично, консерви виробляють лише у Волочиську, Деражні і Сатанові Городоцького району. Багато перспектив і у виробництві напоїв, мінеральних вод. А то в наших магазинах багато води з інших регіонів, а нашої, Сатанівської, Білогірської – асортимент невеликий.