Чи доцільно піднімати поріг пенсійного віку?

Нині чергові розмови точаться навколо підняття пенсійного віку – щороку на кілька місяців. Вік виходу на пенсію називають різний. Найради

Роман Білик, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержад- міністрації:
«Що стосується жінок то, на мою думку, пенсійний вік для них можна збільшити, але поступово. А от щодо збільшення його для чоловіків, то я до цього ставлюся негативно. Оскільки за неофіційною статистикою кожен другий чоловік у нас не доживає до пенсії. Адже за даними на перше півріччя 2009 року середній вік чоловіків в Україні становить 61,6 року».

Валерій Горбатюк, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Хмельницької облдержадміністрації:
«Чисто по-людськи для українського суспільства це неприйнятно. А от з етичних міркувань – крок виправданий, але тільки після підняття соціальних стандартів. Лише тоді можна підняти пенсійний вік за умови індивідуального підходу до кожної людини. Адже скільки у нас таких, що ледь дотягують до заслуженого відпочинку? В той же час тисячі людей, яким час на пенсію, але вони можуть і хочуть працювати. Тож навіщо їх «викидати» на пенсію?».

Людмила Борисова, селищний голова Летичева:
«Я – прихильник того, щоб ніяких змін щодо підняття пенсійного віку наразі не впроваджували. На тлі існуючих проблем, зокрема низького рівня життя українців, цього робити не потрібно. Звісно, нині серед нас є жінки, які допрацювавши до пенсії, не покидають роботу, а й далі продовжують трудитися. Це їхнє право. Але є жінки, виснажені щоденними фізичними навантаженнями, яким збільшити поріг пенсійного віку – не по-людськи. Гадаю, спочатку потрібно подбати про належний рівень життя в країні. А вже потім робити реформи у пенсійно-віковому питанні».

Ігор Сабій, голова Хмельницької обласної організації ВО «Свобода»:
«Піднімати поріг пенсійного віку в Україні недоцільно та антигуманно. Більше того, за майже 19 років незалежності України державотворці мали б вже нарешті здійснити належні кроки у пенсійному реформуванні. Адже існуюча й досі «солі- дарна» система пенсійного забезпечення – коли людина все життя платить пенсійні внески, а на схилі років отримує мізер – на сто відсотків хибна. Краще, якщо б люди могли відкладати кошти у державних чи недержавних пенсійних фондах (контрольованих, звісно ж, державою) і потім не лише могли отримувати достойну пенсію, а й передавати її у спадок. Адже, ніде правди діти, сьогодні українці помирають надто рано і було б справедливо, що людина, яка усе життя сплачувала внески, могла б заповісти ці заощадження дітям чи внукам».

Ірина ОЛІЙНИК, Лариса ШАНДОВСЬКА.

Підтримай сайт