Недоступна доступна влада

Під час нещодавнього візити до США Президент Віктор Янукович заявив місцевим засобам масової інформації, що діяльність влади повинна бути максимально відкритою та прозорою для людей. Це далеко не перша подібна заява Гаранта. Отож журналісти «Хмельницької народної газети «Є» вирішили на практиці перевірити, чи реально хоча б потрапити до головної адміністративної будівлі області - Будинку рад. Саме тут знаходяться кабінети деяких управлінь та, найголовніше, робочі кабінети губернатора, голови обласної ради та їх заступників.
До речі, раніше потрапити до приміщення Будинку рад було набагато легше, ніж нині. По-перше, у розпорядженні відвідувачів був вхід із двору облдержадміністрації, куди заїжджали автівки обласних можновладців. Знаходиться він з лівого боку приміщення “білого” дому і донедавна через нього міг абсолютно без проблем пройти майже кожен. Нині туди не пускають навіть рядових працівників адміністрації та ради. Як стало нам відомо, вхід закрили після того, як жителі навколишніх будинків написали скаргу керівництву області на те, що входом користуються працівники, які систематично запізнюються на роботи і воліють прошмигнути на своє робоче місце, уникаючи зайвих поглядів. По-друге, ще один вхід закрили також нещодавно: раніше до адміністративної будівлі можна було пройти через двері оновленої їдальні, що розташувалася з правого боку Будинку рад.
Залишається єдиний вхід — через центральні двері. Та і тут доведеться поспілкуватися з охороною та розповісти про мету свого візиту. Принаймні, тим, хто у Будинку рад не працює.

Спроба №1
Четвер, День області. На площі – тисячі людей, які прийшли на ярмарок, щоб на інших подивитися й себе показати. Під “шумок” намагаюся потрапити до одного з чиновників “білого дому”. Об’єктом для експерименту обираю першого заступника голови облдержадміністрації Вадима Гаврішка. Звісно, хочу потрапити в кабінет “з особистого питання”. Проте на вході охоронці, перепинивши мене і вислухавши моє бажання бачити Вадима Дмитровича, пояснюють, що “усі задіяні у святкуванні Дня області. Тому приходьте іншим разом”. Спіймавши облизня, виходжу та прямую до будівлі міської ради. З думкою: “Може, хоча б тут пощастить!” відкриваю двері, заходжу всередину і... о, диво! Охоронця на місці не виявилося (може, вийшов на хвильку за потребою), тому, поблукавши коридорами, прямую до виходу.
Висновок: якщо дуже треба кудись потрапити, а знаєш напевне, що не вдасться, то вираховуй коли охоронець кудись вийде чи його увагу приверне щось інше. Тоді можна буде швидко чкурнути повз нього туди, куди задумав.

Спроба №2
П’ятниця, переддень святкування Дня народження обласного центру. Звісно, й цього разу потрапити на прийом до високопосадовців в обласну адміністрацію не вдалося. “Є кабінет прийому звернень громадян і графіки прийому чиновників!” - і баста! Проте мене люб’язно пропустили в туалет, коли я попросила про це, адже всім своїм виглядом показувала, що “вже не можу”. Охоронець, скоса змірявши мене з ніг до голови, пильно подивився на мій комбінезон, якось дивно посміхнувся й пропустив, при цьому пояснивши, куди маю прямувати. Мабуть, вирішив, що я вагітна і не став перечити жінці “в положенні”.
Висновок: звісно, таким чином можна й свою потребу справити, й до чиновника прошмигнути. Проте розраховувати на милість охоронця не завжди можна.

Спроба №3
Понеділок, початок робочого тижня. Зі знанням своєї справи та серйозним виразом обличчя вирішую поміняти тактику. Тому одразу на запитання: “Куди, пані, прямуєте?” відповідаю, що мені треба в канцелярію. А моя подруга, яку я вирішила залучити до свого експерименту, на таке ж запитання відповіла, що має особисто вручити листи деяким чиновникам. Як за велінням чарівної палички, наче почувши правильний пароль, нас пропускають, навіть не перевіривши наявність листів тощо.
Висновок: робиш “розумний” вираз обличчя та прямуєш у потрібному напрямку, наче ти тут “свій”.

Спроба №4

Все ж таки журналістські посвідчення інколи роблять дива. Та, що там посвідчення, головне - впевнений вигляд та голос. Ось і цього разу спрацювало. “Ви до кого? - перестрів мене на виході охоронець. “В прес-службу, - впевнено відповів я та швидко попрямував килимовою доріжкою у бік крила, де розташовується облдержадміністрація. У слід лише почув прохання уточнити хто я. Почувши, що журналіст і впевнившись, що знаю куди йти, охоронець більше питань не задавав.
Висновок: головне впевненість та знання того, куди тобі прямувати. А ще не завадить мати при собі хоч якійсь документ, що засвідчує особу. Так, про всяк випадок. До того ж, нині у Будинку рад вводять повну пропускну систему. Як нам стало відомо, відтепер, щоб потрапити, скажімо, до канцелярії адміністрації доведеться пред'явити бодай паспорт, а журналістам не завадить мати посвідчення...

Як потрапити до чиновника у кабінет?

В принципі, поспілкуватися, скажімо, з тим самим губернатором цілком реально. До прикладу, можна прийти до нього на прийом. Попереднього запису робити непотрібно. Як нам повідомили у облдержадміністрації, очільник краю приймає людей в порядку “живої” черги до останнього клієнта кожного першого і третього понеділка місяця. Прийом здійснюється з 9.00 до 15.30. Перший та третій вівторок місяця в адміністрації також діє гаряча телефонна лінія “Запитай у влади”, на якій на запитання усіх, хто телефонує відповідають губернатор та його заступники з 11.00 до 12.00. Номер телефону у Хмельницькому 76-57-82. А загалом час прийому та те, хто його здійснюватиме, краще уточнити заздалегідь у відділі роботи із зверненнями громадян за телефоном у Хмельницькому 76-57-03.