Україна отримала стабільність

Україна знову стала президентсько-парламентською республікою, а глава держави отримав реальні важелі впливу для реалізації запропонованих ним реформ.
Подання 252 народних депутатів з приводу законності процедури здійснення політичної реформи у грудні 2004 року було приречене на успіх. Ні для кого не секрет, що бурхливі події на Майдані примусили політиків піти на компроміс заради збереження громадянського миру. Процедура внесення змін до Конституції не була дотримана. Експерт Олександр Мучнік, президент Інституту демократії і прав людини, відзначав: «На наш погляд, з моменту набуття чинності Законом № 2222 держава увійшла у період прихованої й тривалої деформації конституційного ладу України, що, по суті, означає перманентну конституційну кризу в країні!!!»
Навіть екс-президент Віктор Ющенко визнав, що він намагався порушити питання про скасу- вання політичної реформи, однак не зумів цього зробити. Однак консолідація влади, що відбулася після обрання Віктора Януковича главою держави, створила реальні передумови для відновлення законності і порядку. Консти- туційний Суд ухвалив рішення, завдяки якому наша держава не просто стала президентсько-парламентською республікою, а знову почала жити за Конституцією, яку відомий американський правник українського походження Богдан Футей оцінив як таку, що «заслуговує на окреме визнання у галузі забезпечення прав людини, створення окремих та рівних між собою гілок влади, організації пра- восуддя».
Справді, творці Конституції, яка була ухвалена останньою на пострадянському просторі, попрацювали на славу, створивши ефективну систему стримувань та противаг, яка, серед усього іншого, дозволяє зробити державі ефективне щеплення від авторитаризму. Добре описав зміст конституційного процесу в Україні в середині 90-х років ХХ століття суддя Конституційного Суду Петро Стецюк: «Скрупульозна, часом виснажлива праця у сесійній залі парламенту та в його комітетах, широка народна ініціатива під час обговорення проектів Конституції України, відкритість процесу цього обговорення для зарубіжних експертів – все це переплелося у єдине ціле в процесі підготовки та прийняття Основного Закону держави. Як наслідок за формально-юридичними ознаками текст Конституції України 1996 року відповідає кращим взірцям сучасних європейських конституцій».
Невипадково Європейська комісія «Демократія через право» (Венеціанська комісія) дала високу оцінку Конституції України, ухваленій після тривалої «конституційної ночі» 28 червня 1996 року: «Конституція встановлює міцну виконавчу владу, передбачає наявність системи стримувань і противаг, що унеможливлює повернення до авторитаризму. Принцип верховенства права дуже добре втілено в тексті Конституції. Запровадження демократичного місцевого самоврядування, а також важлива роль, відведена Конституційному Судові, сприятимуть утвердженню демократичної культури в Україні». Вітчизняні та закордонні експерти сходяться в одному: ефективний Основний Закон потрібен нашій державі для стабілізації ситуації.
Президент не лише наголосив на готовності прийняти будь-який вердикт Конституційного Суду, під- кресливши, що законність має переважати над політичними емоці- ями. За словами Віктора Януковича, подальший конституційний транзит у державі буде  пов’язаний з демократизацією, розширенням повноважень місцевого самоврядування та ефективним захистом прав і свобод громадян. Це означає, що Україна не лише не збочить з шляху демократії, а і буде розвиватися як ефективна та сучасна держава, отримає шанс на реалізацію необхідних реформ та перетворень в інтересах мільйонів співгромадян. Власне, таким і є головне завдання президента, який неодноразово наголошував на готовності виконувати свою передвиборчу програму.