Новини читачів

Юріїв день у військовій частині А4239
Сьогодні, 6 травня (23 квітня за старим стелем), православний світ відзначає одне з найбільших весняних свят на честь Юрія (Георгія) Змієборця святого мученика і воїна, постать якого є однією з найвідоміших у християнському світі. Саме цього дня його було страчено в місті Нікомідії за наказом імператора Діоклетіана у 304 році.
На іконах цього святого зображують як мужнього воїна, котрий верхи на білому коні списом проколює змія. Це символ перемоги святого над дияволом древнім змієм, перемоги добра над злом.
Його ранні роки описані у Житії Святих святителя Димитрія Ростовського , де розповідається, що Юрій походив з родини багатих і благочестивих християн, мешканців міста Бейрута, що в Кападокії. Його батька стратили за те, що він був християнином. Залишившись вдовою і піклуючись про безпеку маленького Георгія, мати переїхала жити в Палестину. Походила вона з багатої і знатної родини, і саме в Палестині знаходились її родові маєтки.
Виростав Георгій у любові та достатку, отримав хорошу освіту. Коли прийшов час, він обрав військову службу, де звернув на себе увагу завдяки надзвичайній красі і хоробрості в битвах і скоро став начальником тисячі в римському війську. Був він людиною відважною і благочестивою. Незабаром імператор Діоклетіан призначив його комітом і воєводою. Мати Георгія на той час уже померла, і він залишився спадкоємцем величезного багатства.
Коли за імператора Діоклетіана розпочалося переслідування християн, св. Юрій з власної волі з'явився до імператора і почав йому докоряти за безправне катування християн.
Діоклетіан(284-305) вів непримиренну боротьбу з християнами на всій території Римської імперії. Він замислив знищити християнство, як єресь, а самих християн фізично винищити. По усій країні стояли плач та стогін християн, яких кидали до вязниць, піддавали нелюдським тортурам, страчували на міських площах. Проти такої чергової різанини виступив коміт Георгій. Він серйозно готувався до такого кроку: розпродав свої маєтки, роздав багатство на побудову храмів та підтримку бідних християн, рабам дарував свободу. Він звернувся до Діоклетіана з промовою, засуджуючи численні страти і мордування християн та прославляючи християнського Бога. Цей Мужній воїн Христовий відкрито оголосив себе християнином і закликав всіх визнати правдиву віру в Христа: "Я раб Христа, Бога мого, і, покладаючись на Нього, став посеред вас по своїй волі, щоб засвідчити про Істину". "Що є істина?" повторив запитання Пилата один із чиновників. "Істина є Сам Христос, гонимий вами" відповів св. Юрій.. Дуже був здивований імператор, що Георгій виявився таємним християнином. Він готовий був пробачити йому його невігластво і повернути усі чини та посади, якщо Георгій принесе жертву поганським богам. Однак, Юрій був непохитним у своїй вірі.
Розгніваний імператор наказав взяти відважного християнина на муки, щоб примусити його відректися від Христа. Його посадили до в'язниці, забили ноги в колоди, а на груди накотили важкий камінь. На другий день його прив'язали до колеса, котре крутилося над гострими цвяхами, і вони рвали тіло мученика. Але по молитві Великомученика, Господь послав йому зцілення і рани на його тілі швидко загоювалися. Діоклетіан, визначаючи це як чудодійство, наказав відомому тоді чарівникові Афанасієві приготувати отруту для св. Юрія. Але й отрута не принесла жодної шкоди мученикові; це так вразило чарівника Афанасія, що він сам увірував у Христа і за це був покараний смертю за наказом імператора.
Страждальця св. Юрія знову посадили до в'язниці, де він зціляв інших і творив багато чудес. Навіть жінка гонителя Діоклетіана, цариця Олександра, коли бачила чудеса мученика, докоряла чоловікові за його жорстокість, а потім і сама увірувала в Христа. Імператор засудив її разом з св. Юрієм. Але цариця Олександра, по волі Божій, не дожила до покарання: вона тихо віддала душу Богові по дорозі до місця страти. Святий Юрій перед своєю смертю явив ще одне дуже важливе чудо: коли він увійшов до храму Аполлона і перехрестився, всі ідоли попадали на землю.
Але віра святого була міцною. Страшним тортурам піддали святого великомученика, але він твердо стояв на своєму. Перебуваючи у вязницях та мандруючи країною, святий Георгій здійснив багато чудес та навернув у християнську віру тисячі людей. Господь давав йому силу завжди залишатись неушкодженим та бути переконливим у своїх діях в імя Господа. Імператор Діоклетіан наказав стратити святого 6 травня 304 року.
У V столітті на честь святого Георгія у Римі було збудовано церкву, у якій до сьогодні зберігається частина його останків, його спис та хоругва.
В день свята, у храмі Божому святого мученика Нестора Солунського, що на території військової частини А4239, відбулася святкова літургія на яку прийшли віряни, однак враховуючи карантинні заходи не усі вони змогли одразу увійти до храму. Дотримуючись карантинних вимог та з метою недопущення поширення вірусних інфекцій віруючі одягнули маски та стояли на відстані понад 2 метри. Перед та після літургії у храмі Божому проводилися дезінфікуючі заходи.
Після проведення святкової літургії настоятель храму, отець Даниїл, провів молебень за мир та процвітання України, особливими проханнями на літургії були молитви до Господа про благословення українському народу, зцілення хворих, перемогу над вірусними захворюваннями, здоровя народу та захисникам України, розуму і мудрості керівникам. На завершення отець Даниїл розповів про історію самого свята, і значення віру у житті кожної людини.
На всі християнські свята та кожної неділі на 9:00 у храмі Божому святого мученика Нестора Солунського, що на території військової частини А4239, відбувається служіння Боже. Усі віряни можуть відвідати службу за умови дотримання карантинних заходів та плану протидії поширенню вірусних інфекцій.