Лякаха, чаплун, птахозвір…

Ви знаєте, хто така лякаха? Дуже просто: це тварина, яка лякає, але вона зовсім не страшна.  А навіть дуже симпатична. А які, на вашу думку, українські банани? Уявляєте, вони сині! Все це подарувала нам міфопоетична уява лауреата республіканської премії імені Тараса Шевченка, народної художниці України, заслуженого діяча мистецтв Марії Примаченко. Незважаючи на всі ці звання, Марія Оксентіївна була звичайною сільською жінкою, майже неписьменною. Однак, це не завадило їй створити близько семи тисяч полотен, кожне з яких – унікальне.  До кожної картини – іронічно-гумористичний підпис. Як вам таке: «Жаб’ячий цар усі жаби збирає, головну жабу вибирає і наказ дає». А сам жаб мало того, що в короні, та ще з манікюром! Або: «Довгохвоста видра залізла у горох, думає, що вона утрьох. А вона сама, і нікого нема». А це стосується і  проблем сьогодення: «Українські банани сині-сині, нехай родяться дочки й сини у хороших жінок, які можуть виховати».
Власне, що переказувати, то треба бачити. Від робіт Марії Примаченко в залі музею не лише посвіжіло, а й потепліло і навіть подобріло. Виставка робіт Марії Примаченко  відкрилася минулого тижня і працюватиме протягом місяця. А присвячена вона сторіччю художниці. Сьогодні спадщина мисткині розпорошена у різних музеях та приватних колекціях світу. Хмельницький художній музей має неоціненний скарб – 24 картини Марії Оксентіївни, 20 з яких виставлені зараз в експозиції. До вікового ювілею художниці музей видав колекцію листівок. До неї  увійшло 12 світлин, створених хмельницьким фотографом  Анатолієм Івановим. Ці листівки можна купити у музеї.