Наречена – у білому, наречений – у національному

Щоправда, нареченій таки не вистачило духу відмовитися від білої сукні. А от на плечі вона накинула хустку з подільською вишивкою. Юлія Бондарчук та Юрій Сумик першими стали на весільний рушничок у новому приміщенні ВРАЦСу. Досі він тулився у приміщенні міськвиконкому, де було тіснувато. А у місті пустувало нове приміщення колишнього банку. Згодом туди перевели районне управління  юстиції, потім вирішили знайти там місце і для ВРАЦСу. «Нам виділили  кілька кабінетів, розповідає начальник Городоцького ВРАЦСу Ольга Левицька. – Маємо великий гарний зал. Але, найголовніше – обладнали приміщення архіву, де є чимало місця. Хоч зараз ми переходимо на електронні носії інформації, паперовий архів обов’язково зберігаємо». А минулої неділі, у день всіх закоханих, у райцентрі урочисто відкрили  нове приміщення ВРАЦСу.
Цього дня виявили бажання стати на весільний рушничок чотири молоді пари. (Загалом же з початку року у Городку зіграли усього десять весіль). Першими стали на весільний рушничок Юля Бондарчук та Юра Сумик, котрі вдягнулися не у традиційне весільне вбрання, а обрали одяг з національними елементами, причому перевагу віддали подільській вишивці. Й шлюбний обряд теж витримали в рамках українських традицій. «Сьогодні все більше молодят навіть у день весілля не забувають, що вони, насамперед, українці, – розповідає Ольга Костянтинівна. – Були навіть греки, котрі на весілля вдягали українські костюми. Ми шукаємо в книжках описи весільних обрядів, вивчаємо, як їх проводили на Поділлі, і потроху вводимо у практику. Для обряду ми спеціально шукали подільську вишивку, подільські рушники. Рушник, на якому стояли молодята під час обряду, Юля вишивала своїми руками. Юля і Юра про своє бажання  розписатися  на день Святого Валентина та дотримання українських традицій заявили ще у грудні».