Сонечко», я тебе з’їм

«Саме  таке,  пригадавши  казку про  колобка,  хотілося  сказати після  відвідування  одного з  ресторанів  міста

І хоч спільного між закладом під назвою «Сонечко» та казкою «Колобок» нічого немає, але чомусь так і хочеться стати лисицею, яка, не розчувши пісеньку, попросила кругленького заспівати її ще раз, а потім: «гам» і все… Ну, дуже смачно ми попоїли в ресторані, який знаходиться перед центральним  входом до парку імені Михайла Чекмана. Хоча насправді, не все там (окрім кухні) так чудово. Отож…

ІНТЕР’ЄР

Перша думка: «Вау, тут і досі Новий рік!». При вході у фойє стоїть ялинка, а зала прикрашена по-новорічному: гірлянди, іграшки – все це піднімає настрій. Та й, власне, вивіска закладу свідчить, що в «Сонечку» не має бути нудно, адже є напис: «Jazz, blues, music, dance». На те, що тут бувають танці (під час нашого візиту їх не було), вказує і танцювальний майданчик. Щоправда, пригадуючи свій візит до «Сонечка» минулого року, зрозумів, що інтер’єр кафе не зазнав істотних змін. Хоча… Нарешті тут можна посидіти не лише на стільцях, а й на диванах. А ось «дерев’яний» стиль так і залишився. Друга думка: «Хочу подивитися футбол!». У «Сонечку» є величезний екран, на якому, переконаний, можна дивитися важливі футбольні матчі, а то й Олімпійські ігри, які незабаром стартують. Отож інтер’єр, мабуть, сподобається багатьом, оскільки він не напружує, а сприяє спокійному відпочинку. Тим паче, що палити в залі «зась»! Попільнички очікують на курців у фойє.

МЕНЮ

Кухня «Сонечка» завжди мала добру славу. І, як нам здалося, вона й досі тримається на належному рівні. Ось тільки фірмовий салат примітивний та один із найдешевших. Суміш із зеленню, огірками, болгар-ським перцем, кукурудзою, майонезом та крабовими паличками обійдеться відвідувачу у 8,7 гривні. Дорожчим на 2,2 гривні, але і смачнішим, є салат з курячого м’яса, до якого входять ще й сир, майонез та смажені гриби. А ось справжня смакота – це свинячі ковбаски за 23,9 гривні. Якщо ми правильно «розкусили» кухарів, то це свинячі відбивні, в які загорнуто копчене сало зі спеціями. Все це засмажене разом із болгарським перцем. Сподобалися й деруни по-селянськи за 16,75 гривні, в середині яких є шматочки м’яса. В прин-ципі, всі страви, які ми скуштували того вечора, були смачними. А тому й хотілося сказати: «Сонечко», я тебе з’їм».

ОБСЛУГОВУВАННЯ

Ось тут на нас очікувало невелике розчарування. По-перше, нам лише через хвилин п’ять запропонували залишити верхній одяг у гардеробі. По-друге, не встигли отримати меню, як офіціант вже хотіла прийняти у нас замовлення. Ну і по-третє.., нам не нагадали про те, що ми не замовили хліба!

І все-таки пішли із «Сонечка» у гарному настрої, оскільки сподобалася «система» розрахунку. Окрім рахунку нам дали ще й чек. Не всюди таке зустрінеш. Ну, і традиційно для багатьох кафе, барів, ресторанів, тутешні працівники побажали успіху та запросили попоїсти ще.