ye-logo.v1.2
22 Вересня, 2019

Юрій Головко рятує старі автомобілі

Михайло ЖИЛА Спорт 1722 1

І хоче у Хмельницькому відкрити музей ретро-автомобілів

56-річний Юрій Головко фанат своєї справи. Нині у його гаражі стоїть автомобіль «ГАЗ-13», у народі він більше відомий як «Чайка». Поряд втиснутий «горбатий» Запорожець». «Чайка» займає більшість простору, тож маленький всюдихід ледь поміщається між стелажами.

Стовідсоткове ретро
- Хотів собі нові туфлі купити, – каже Юрій Кирилович. – Ага, купив. Взяв фрекційний диск напилення до коробки передач від «Чайки». Один диск коштує 300 гривень, а їх вісім штук. Усі мої заробітки, і вся пенсія йде на реставрацію автівок. Коли «Чайку» робив, то не було навіть за що хліба купити. У іншому гаражі стоїть повністю відреставрований «Москвич-410». Машина досить рідкісна. За моєю інформацією, в Україні подібних автомобілів на ходу усього два. Мій – на 100% ретро.
- «Москвич» за 120 доларів я придбав у Рівненській області, – розповідає Юрій Головко. – Він стояв на цеглинах. Весь прогнив, коліс не було. Його укомплектованість не перевищувала 7%. Щоб його відреставрувати, витратив три роки і близько шести тисячі доларів. У автомобіля навіть ім’я є. Усі називають його «Чарликом».
В середньому, на реставрацію кожного автомобіля чоловік витрачає три роки. Кожна автівка у Юрія Головка має свою історію. Почесне місце у колекції займає «Чайка». Цю автівку Юрій Кирилович придбав у 2000 році.
- На неї без жалю неможливо було дивитися, – каже Юрій Головко. – Вона стояла на території ВРАЦСу. Була не на ходу. Останні кілька років водії у ній влаштували бар. Я звернувся з заявою до міської влади, аби її забрати. За рішенням міської сесії машину мені продали за 1200 гривень. Оціночна вартість не перевищувала 6% від балансової вартості. На реставрацію витратив близько 12 тисяч доларів. Одна коробка передач вартує 2,5 тисячі. В салон вклав 2 тисячі. А головне, що я нічого не додаю. Був шкіряний салон такого-то кольору, таким він і має бути. Нині «Чайка» на 100% укомплектована «рідними» деталями.
А укомплектувати подібну машину справа не лише дорога, але й непроста. У колишньому Союзі випустили всього 1900 «Чайок». Нині по усіх країнах СНД нараховується не більше 150 автомобілів. В Україні «у строю» лише 15 автівок. На Західній Україні «Чайки» є у Львівській та Чернівецькій областях. Однак вони не на 100% ретро.
- Коли автомобіль більше, ніж на 15% не укомплектований рідними деталями, це просто металобрухт, – каже Юрій Головко. - Іноді люди цього не розуміють. Пхають якісь двигуни від іномарок, різні навороти. Але це вже не раритет. Ось, до прикладу, панель «Чайки» вкрита позолотою. Загалом, її балансова вартість свого часу була 76 тисяч радянських карбованців. Для порівняння, «Волга» коштувала 7200 карбованців, а «Жигулі» 5300.
- Аби купувати запчастини для реставрації, доводиться підзаробляти на весіллях, – каже Юрій Кирилович. – Одного разу до мене підходить чоловік і каже: «На моє весілля мене на цій машині катали. Коли одружувався мій син, його також возили в цій машині. І внук буде одружуватися, його також будуть катати на «Чайці». Але ж у такій машині приємно проїхатися. Двигун об’ємом п’ять літрів може розігнати майже тритонне авто до 200 кілометрів на годину. А його крейсерська швидкість становить 170 кілометрів.

«Хай правнуки бачать, на чому їздили їхні діди»
Юрій Кирилович – колишній військовий, нині пенсіонер. Двоє дітей та двоє онуків підтримують його. Чоловік починає працювати з п’ятої ранку. О дев’ятій приходять діти, тому роботу припиняє. Натомість розповідає про автомобілі, показує, як їх реставрувати. У нього створився такий собі автогурток.
- Ось, закінчую «ЗАЗ», – каже Юрій Кирилович. – Міг би його зробити за три дні, але боюся залишитися без роботи. Я навіть не уявляю собі, як це прокинутися вранці, і немає куди рук прикласти. Хоча роботи вистачає, адже я придбав три автомобілі для інвалідів. Але їх ніде реставрувати. Ось тут стоїть «Чайка» і «Запорожець», в гаражі знайомого стоїть «Москвич». А «інвалідки» вже немає куди втиснути. А на ніч залишати реставровані автомобілі на вулиці… Я в них душу вклав, мені совісно зайвий раз дверцятами гримнути. А в нас такий народ, можуть подряпати, або щось відкрутити. Мені б приміщення!
Юрій Головко мріє відкрити музей ретро-автомобілів. А показувати є що, крім уже відреставрованих своєї черги очікують «інвалідки». Одна з них 1947 року випуску, триколісна «САУ–20».
- Всього їх випустили 7 моделей. Хочу зібрати і відреставрувати усі. Хай правнуки бачать, на чому їздили їхні діди. Після війни було багато інвалідів. У селах їм давали коня, бричку, корми, а в місті такі самоходні установки. До речі, їх робили на базі сільськогосподарських машин.
- Я не переслідую фінансового інтересу, – каже Юрій Головко. – Мені цього не потрібно. Неодноразово зверталися до мене, аби продав котрийсь з автомобілів. До прикладу, «Запорожець» колись експортували в Німеччину. Німці дали йому прізвисько «Маленький танк». Нині його спокійно можна продати за 15 тисяч доларів. Чотириста десятий «Москвич» коштує десь 40 тисяч «зелених». А «Чайку» оцінюють у 180 тисяч доларів. Але я не продаю. Я рятую автівки, щоб потім показати нашим онукам. Нині раритетні автомобілі вивозять за кордон. А що залишиться нам? Я не прошу у міста гроші. Хай дадуть приміщення, аби я міг реставрувати авто. Я погоджуюся, аби раритетні автівки на перших порах стояли у автосалонах. А згодом хочу відкрити музей ретро-автомобілів. До речі, подібні заклади є лише у двох містах України: у Києві та Харкові.
Юрій Головко звернувся до чиновників лише раз. Йому запропонували поставити автомобілі під відкритим небом. Чоловік не погодився. Тим більше, що при виділенні приміщення, воно залишатиметься у комунальній власності. Більше того, за стіною гаража Юрія Головка пустир колишньої військової частини, чия територія нині є комунальною власністю. Потрібен лише дозвіл, аби побудувати там приміщення. Чоловік навіть погоджується частково вкласти у будівництво власні кошти. Фактично, питання бути чи не бути музею ретро-автомобілів застопорилося на підписах двох-трьох чиновників.
31 липня минає річниця з дня смерті дружини Юрія Головка Світлани. Відреставрований «Запорожець» Юрій Кирилович назвав на честь дружини «Свєтік». Чоловік закінчить реставрацію до цієї дати. А далі роботи стануть. Немає місця.





Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Андрій Макаришин 25.11.2010 21:39

я бачив цього діда по телевізору , він казав щоб до нього зверталися люди, які мають старі автомобілі, я знаю де одна така знаходиться, хотів би звязатися з ним але не знаю як? Хто знає щось про цього чоловіка, пишіть в контактах або ще якось, будь-ласка?

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую