Хмельницьким велосипедистам велодоріжки не потрібні

Саме таку неординарну думку озвучив Олег Шмід, головна зірка першого в Хмельницькому Круглого столу з питань розвитку велоінфраструктури, який відбувся наприкінці року. “Велодоріжки потрібні насамперед пішоходам і автомобілістам, адже з появою виділених смуг для власників двоколісних коней, саме пішоходам стане легче пересуватись тротуарами, а під колеса водіїв перестануть час від часу потрапляти недолугі велолюбителі”, - тлумачить пан Олег, радник мера Львова, а як відомо, Львів у плані велодоріжок задає тренд усій Україні. В планах в місті Лева передбачено майже 300 км, а є фактично збудованих біля 70 км велошляхів.

І дійсно, подорожуючи неодноразово на велосипеді Європою, я з великим комфортом пересувався велостежками в Кракові, Варшаві, Вільнюсі, Відні і Римі. І усюди це були абсолютно окремі і зручні веломагістралі, які відгалужували нас від решти транспортних потоків, і ризик зіштовхнутись з пішоходом чи автомобілем був зведений майже до нуля.

Одже, чи дійсно Хмельницький доріс до появи перших велодоріжок? Чи вони є життєвою необхідністю для міста чи лише новомодним трендом на відкуп вимог велогромади?

В Хмельницькому багато велосипедистів і стане ще більше.  
Почнемо з нас, велосипедистів. А нас є багато, декілька тисяч. Велозаходи, які організовує громадська організація “Критична Маса” (паблік ВелоДрайв Хмельницький) з року на рік збирає щораз більше людей. Якщо на перші Велодні збиралось 150-200 велолюбителів, то Велодень-2015 зібрав їх більше ніж півтисячі. Різноманітного роду велопаради, які відбуваються чи не щомісяця завжди користуються неабиякою популярністю.

Автомобілям в місті немає що робити.
Я, як людина, яка має 15 річний водійський стаж і 2 автомобілі, однозначно стверджую - автомобілям в місті немає що робити! Середньостатистичний мешканець Хмельницького має добратись в центр міста великим зручним і комфортним громадським транспортом, який ходить регулярно, по чіткому графіку, який видно на електронному табло на кожній зупинці і який також знаходить в інтернеті. Або добратись на велосипеді, зручною і комфортною виділеною велосмугою. Їздити на особистому автомобілі по місту - це не необхідність, а вимушена міра і вона має бути максимально некомфортною.

Велосипед - громадський транспорт, а не розваги.
Третє, велосипед - приорітетний у всіх відношення засіб громадського транспорту. На велосипеді треба їздити на роботу, замість штовхатися в маршрутках, які, на мою думку, є абсолютним злом. Міська влада мала би усіляко відокремлювати саме цей вид транспорту і створювати для нього тепличні умови розвитку. Адже, створення велосипедної інфраструктури відносно дешеве заняття, 1 км велодоріжки коштує в 17 разів дешевше, ніж 1 км міської автомобільної дороги. Велосипедний транспорт не потребує регулювання, феноменально розвантажує корки в місті і немає жодних шкідливих викидів в атмосферу. На щастя Хмельницький прийняв нещодавно Меморандум про енергонезалежність, в якому значне місце відведено саме розвитку велоінфраструктури. Незабаром буде створена робоча група і ми щільно займемось створенням як загальної мережі майбутніх велодоріжок, так і почнемо будувати першу доріжку. Варта зазначити, що новообрана міська влада вселяє феноменальну довіру і наразі є максимально відкритою на потреби велосипедистів. Саме з їх ініціативи був проведений перший Круглий стіл, а незабаром міський голова Симчишин призначить собі велосипедного радника, висунутого самими велосипедистами.

Підсумовуючи, комфортне для пересування наше місто стане тоді, коли, ми зрозуміємо, що:

а) велодоріжки - це необхідність не стільки для велосипедистів, як, передовсім, для пішоходів і автомобілістів.
б) велосипед - сучасний екологічний і дешевий вид громадського транспорту, а не лише засіб до покатеньох вихідного дня.
в) автомобілям в місті має бути максимально некомфортно. Інвестиції в розширення автошляхів і збільшення паркувальних місць - це інвестиція в минуле, а вкладення коштів в розвиток міського пішохідно-велосипедного простору - це інвестиція в майбутнє.

Ми з Юрієм Мусевичем на Краківських дорогах. Мріємо про велодоріжки в рідному місті (м. Краків, 2014 рік)

Автомобілісти Бердичева не поважають велосипедистів Бердичева (м. Бердичів, 2015 рік)

Хмельницький велосипедист Олександр Козлов насолоджується велодоріжкою у Вільнюсі (Вільнюс, 2015 рік)

Зустріли однодумці в Варшаві (Варшава, 2015 рік)

З італійського Тарвізіо йде вело доріжка аж до самого Риму (Тарвізіо, Італія, 2013 рік)

Ціла велородина (Відень, 2013 рік)