Дмитро Букшань виготовить літак для внука Президента

Під час Першої Всеукраїнської виставки-звіту дитячої творчості «Країна юних майстрів» хлопчина підійшов до Президента України Віктора Януковича, який зацікавився роботами юних конструкторів, і запропонував зробити радіокеровану модель літака для його внука.
П’ять років любові до авіаконструювання
«Ця ідея прийшла мені в голову спонтанно. Знаю, що у президента є літаки, тому запропонував виготовити авіамодель для його внука. Мені допомагатиме друг і однокласник Владислав Сторожук. Вже маємо деякі намітки. Це буде копія пілотажного літака на дистанційному керуванні розміром метр на метр двадцять сантиметрів. Він зможе набирати висоту близько трьохсот метрів і розвивати швидкість до вісімдесяти кілометрів на годину», – розповідає Дмитро.
Наразі з маркою моделі поки що не визначився. Але достеменно знає, що літак буде зроблений зі спеціального пінопласту білого кольору. Вартість таких моделей сягає більше півтори тисячі гривень. Проте, для президентської сім’ї юний авіамоделіст зробить безкоштовно. Єдине, за що переживає, – при виготовленні вручну не зможе досягти такої точності, яку отримують за новітніми технологіями. Втім, упевнений, що зробить модель літака близькою до оригіналу. Він буде літати на відстань до півкілометра. Двигуна вистачить на 7-10 хвилин перебування в повітрі.
«Коли в теленовинах побачив, що Діма спілкується з Президентом, відчув як гордість розпирає мої груди. Видно, недарма він займається авіамоделізмом. А з іншого боку радію, що син пішов батьківською стежкою. За фахом я авіатехнік, обслуговую військові літаки», – ділиться враженнями батько хлопця.
Олег Дмитрович впевнений, що хлопець на найвищому рівні виконає свою обіцянку перед Президентом. Бо знає настирливість і працелюбність Дмитра, нестримне бажання досягати поставленої мети.
«Виготовлення авіамоделей для Діми – це не просто захоплення, це його друге життя, його крилаті мрії. Заради цього ладен пожертвувати своїм вільним часом, навіть спілкуванням з однолітками. Вечорами закриється в кімнаті, дістане креслення, щось змінює, щось добавляє і починає робити макети окремих деталей майбутнього літака. А коли з’єднає все докупи, то запускає модель у повітря. Бачили б ви, скільки радості і задоволення іскриться тоді в його очах», – продовжує розповідь Букшань-старший.
Олег Дмитрович гордиться, що він прищепив Дмитру любов до літаків, дав перший поштовх розвитку його унікальних здібностей. Діма ще й досі з почуттям невимовної радості згадує, як маленьким хлопчиком ходив декілька разів на військовий аеродром з батьком, де проводилися польоти.
«Безмежно захоплювався цим видовищем. І тому, коли після святкування Дня міста, на якому виступали члени авіамодельного гуртка, мій однокласник Владислав Сторожук запропонував піти в міську станцію юних техніків, погодився без вагань. Після перших відвідин, не замислюючись, записався в гурток авіамоделювання», – продовжує розповідь дев’ятикласник Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дмитро Букшань.
І ось вже п’ятий рік поспіль під керівництвом колишнього військового інженера авіаційного обладнання безпілотної авіації Володимира Гильова він займається конструюванням і спорудженням авіамоделей.
В небо, з уявою
Зрештою, хлопця захоплює не стільки процес виготовлення літака, як його випробовування.
«Коли запускаєш кордову модель, то літак рухається кругом тебе по колу. Керуєш ним за допомогою дротяних ниток і ручки. А от на дистанційному керуванні можеш вибирати різні траєкторії і маршрути польоту. Хоча стоїш на землі, відчуваєш, як це по-справжньому керувати літаком», – пояснює він.
Авіамоделізм – це не тільки романтика. Це, насамперед, важка та наполеглива праця і безмежна віра в досягнення поставленої мети. Необхідно не тільки зробити правильно всі розрахунки на кресленні, а й суворо дотриматися встановлених розмірів на моделі. Бо, якщо навіть на декілька міліметрів не буде співпадати, то літак не злетить або впаде і розіб’ється. Поки навчишся, можна втратити п’ять, а то й більше моделей. Далеко не всім дано достойно пройти таке випробовування. В авіамодельному спорті залишаються найстійкіші. Саме до таких належить і Дмитро Букшань.
«За інтелектуальним розвитком Діма набагато вище своїх ровесників. Він не зупиняється на досягнутому, а постійно прагне до нестримного поступу вперед», – відгукується про свого вихованця керівник гуртка Володимир Гильов.
Директор станції юних техніків Володимир Турбан переконаний, що в юного винахідника зі Старокостянтинова багато корисних ідей можуть запозичити навіть досвідчені авіаконструктори. Саме з таких обдарувань виростають майбутні Корольови, Антонови, Іллюшини, які примножуватимуть славу вітчизняної авіації.
Втім, Дмитро Букшань про літакобудування поки що не думає. У нього – інша мрія.
«Маю наміри розпочати виготовляти копії літаків. Це найвищий рівень в авіамоделюванні. І  ще хотів би спробувати керувати справжнім літаком. Льотчиком мрію стати з раннього дитинства. Цей задум зародився, коли вперше в чотирирічному віці мене покатали на військово-транспортному літаку ІЛ-76. Я тоді від щастя стрибав. Враження настільки захопило, що вирішив пов’язати своє майбутнє життя з небом. Мрію вступити до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба», – ділиться своїми планами на майбутнє юний авіамоделіст.