ye-logo.v1.2

Сергій Козак: «Сучасна архітектура втрачає національну самобутність»

Суспільство 1628

Найбільше можливостей для творчості архітектор має, проектуючи собор, музей, школу. Однак, замовляють зараз, здебільшого, торговельні цент

Про тенденції у сучасній архітектурі  розмовляємо з головою обласної організації Спілки архітекторів України Сергієм Козаком.
- Сергію Івановичу, сьогодні  забудова наших міст ведеться  досить сумбурно. Як Ви вважаєте, що допоможе навести лад у цій справі?
- Це досить складна проблема. Справа у тому, що вплив на забудову міст має багато чинників. І найголовніше – влада. Тобто, фактично, за архітектуру міст відповідають архітектори, але, практично, архітектуру створює дуже багато людей. У цьому беруть участь депутати міст, районів, області, міські голови, райдержадміністрації. Безпосередню участь у забудові міст беруть замовники.  Практично, архітектор змушений балансувати на грані різних впливів.   Інша проблема. З двадцяти районів та шести міст області тільки у двох посади головних архітекторів районів, міст  займають професійні архітектори. В решті це – землевпорядники, будівельники тощо. Хоча Закон «Про архітектурну діяльність» передбачає, що на такій посаді має бути людина з вищою спеціальною освітою,  яка має п’ять років стажу й призначатися архітектор повинен за погодженням зі Спілкою архітекторів України. Але ці вимоги не виконуються.  І ця проблема має вирішуватися на державному рівні.  Це політичне питання. Адже у нашій державі уся влада належить партіям. У нас не створюється громадянське суспільство. Як ми, громада, можемо вплинути на владу? Це можна робити тільки завдяки потужним громадським організаціям.  Навіть, вважаю, що ті громадські організації, які мають статус національних, повинні мати законодавчу ініціативу.  Сьогодні ж наші громадські організації майже ніякого впливу на прийняття рішень у державі  не мають.
- Тобто, це проблема загальнодержавна.
- Так. В усьому світі на першому місці завжди стоїть містобудівний кодекс. Він – основа життя  міст, від нього потрібно відштовхуватися в усіх питаннях, що стосуються будівництва. У нас же його досі немає.
- Сьогодні у багатоповерхових житлових будинках масово ведеться добудова – хтось з балкона робить кімнату, інший на тій кімнаті зводить ще одну плюс балкон. Крім того, що це все псує естетичний вигляд міста, ще й може загрожувати життю людей.
- Ці питання вирішує місцева влада. Вона дає дозволи на різні добудови, й вона ж карає тих, хто порушує законодавство. Але у Хмельницькому не було випадку, щоб незаконно побудовану споруду знесли. Принаймні, я такого не чув. А от в європейських країнах чинять саме так. Якщо ти побудував щось незаконно, то будівлю зносять. Тому там мало хто таке робить. У нас же все закінчується банальним  не надто великим штрафом. До того ж, якщо будівництво виконане непрофесійно, воно, звісно, може бути й небезпечним.
- Кожна епоха знаходить своє відображення в архітектурі. Ми можемо показати «сталінки», «хрущовки». Нинішня влада залишить по собі пам’ять в архітектурі?
- Живучи зараз, важко передбачити, як оцінюватимуть нас нащадки.   В сучасних будівлях, здебільшого, скляні фасади, вільне планування приміщень.  До того ж, нинішня архітектура стає інтернаціональною, вона втрачає національну самобутність.  Разом з тим, сьогодні більше можливостей для творчості. Раніше ж все жорстко планувалося, будівництво велося раціонально, навіть приземлено. Але, знову ж таки, все залежить від замовлення. А замовляють, здебільшого, торговельні та розважальні центри, супермаркети. І якщо це мережа магазинів, то вони будуть однакові і у Хмельницькому, і у Вінниці, і у Луганську. Архітектор має підлаштовуватися під потреби замовника. Якби були замовлення на музеї, великі собори, нові школи – у таких спорудах якраз більше можливості для самовираження, творчості. Але у нас таке  майже не будується. Зате чимало  реставруємо пам’яток архітектури. Особливо у Кам’янці-Подільському. Приміром, мені дуже подобається відновлений собор Олександра Невського у Кам’янці-Подільському. Дуже цікава й Троїцька церква. А сучасні будівлі майже нічим не вирізняються. Хоча, думаю, архітектори могли б створювати шикарні об’єкти.
Однак, і з реставрацією не все добре. Приміром, 2,5 мільйона гривень виділили на реставрацію Сутковецької церкви (Ярмолинецький район).  Ці гроші витратили, її відновили. Але сьогодні вона стоїть без даху! Це ж злочин!  Надворі жовтень, попереду зима. Ми ж втратимо цю архітектурну пам’ятку світового значення. Це питання потрібно негайно вирішити! Можливо, обласна влада допоможе? Але є й позитивні приклади. І не слід думати, що прийде якийсь мудрий чиновник і наведе в усьому лад. Наведу один приклад. У Зінькові Віньковецького району є дерев’яна Михайлівська церква – пам’ятка архітектури національного значення. Нещодавно її реставрували. Але цей процес взяла під контроль громада. І зробили усе за мільйон гривень.  Це дуже наглядно показує, що може громада. А щодо купівлі історичних будівель – при цьому має складатися охоронний договір. Але у нас в області багато таких пам’яток не мають належних документів, і ніхто цим не займається.




Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую