ye-logo.v1.2
26 Травня, 2020

Піст – це не лише утримання від їжі…

Суспільство 1331

Що означає піст для віруючої людини і які традиції релігійного аскетизму та вимоги утримання від їжі для віруючих різних конфесій, дізнава

Священики вважають, що піст - це час, коли людина має можливість очиститися духовно і фізично, відчути свій зв’язок з Богом і зміцнити свої стосунки з оточуючими людьми. Які ж нині існують вимоги до традицій посту в різних релігіях, дізнавалися кореспонденти «Є Поділля» безпосередньо у священиків.

Піст – це не дієта
«Піст – це наша жертва Богові та підготовка до гідної зустрічі головного свята для кожного християнина – Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Святої Пасхи, – стверджує протоієрей Української православної церкви Московського патріархату Олександр Дацюк. – Саме тому його потрібно провести гідно. Великий піст – це час каяття, тому в ці дні кожен християнин має гідно підготуватися до сповіді та причастя. Протягом посту потрібно частіше бувати у храмі, більше читати Святе Письмо та твори святих отців. В ці дні ми утримуємося від зайвих радощів та святкувань. Тобто, насамперед потрібно постувати душею. А як вчать святі отці: піст тілесний встановлено для того, щоб було легше постувати душі».
Великий піст в православ’ї є постом суворим. Тобто, окрім м’яса, молока та масла, заборонено вживати й рибу. До того ж, існує благочестива традиція перший тиждень посту проводити у сухоїдінні, тобто, деякі християни беруть на себе подвиг не вживати рослинної олії та не варять у ці дні ніяких страв. А ще існує дуже влучне висловлювання, що під час посту перш за все треба утримуватися від того, щоб поїдати одне одного. Це головне. По-друге, нізащо не залишати розпочатої справи посту. Піст – це шлях, і якщо трапляються падіння, треба знаходити у собі сили підводитися і крокувати далі. І останнє, піст – це не дієта. Тому треба пам’ятати, що головним є піст душі. Вагітним, матерям, які годують дітей грудним молоком, хворим, дітям не варто утримуватися від їжі. Краще приділити увагу молитві й добрим справам.
«Головне для православного християнина під час посту – це стриманість у всьому, а не тільки обмеження себе в їжі, –каже Олександр Дацюк. – Не їсти тієї чи іншої їжі – це допоміжний засіб, а не мета посту. Тому головними обмеженнями під час посту, та й не тільки, є обмеження бажань та стримання почуттів, тобто людина має бути стриманою в розмовах, не засуджувати іншого, не скаржитися на життя і не докоряти ближньому. Від роздратування та чвар теж треба позбавитися. Також людина має стримувати й власні бажання».
Часто священиків запитують, чи потрібно постувати дітям. Виявляється, суворість дитячого посту вирішують батьки, але не треба бути занадто жорсткими. Дитина має свідомо сприймати піст, а не вбачати в ньому тільки заборону або, ще гірше, покарання. Треба щоб піст був під силу дитині. Якщо дитя не може обійтися без цукерки, то краще дати йому цукерку, ніж провокувати його на нещирість. До того ж, до семи років дітей взагалі не обмежують в їжі. Пам’ятайте, для дітей піст – це не сваритися, не лаятися з друзями, слухатися батьків і допомагати їм. Дитині інколи можна нагадати, що у піст доречно обмежити час на перегляд телевізора чи комп’ютерні ігри. Було б добре, коли б батьки під час посту взяли за традицію читати дітям Святе Письмо. Але головне, що треба пам’ятати батькам: не можна вимагати від дитини робити те, чого вона поки не розуміє або не усвідомлює.

Великопостні постанови
У католиків піст дещо вільніший, ніж у православних. Він  полягає в утриманні від споживання м’ясної їжі. Однак, дозволяється риба, молочні продукти, олія. У Попільну Середу (з неї починається Великий піст, цього року вона припала на 17 лютого) та Страсну П’ятницю слід дотримуватися суворого посту. Він полягає в тому, щоб поїсти раз досита, ще двічі можна легко підкріпитися. Суворого посту мають дотримуватися усі від 18 до 60 років. Звичайний піст обов’язковий для віруючих від 14 до 60 років. Від посту звільняються діти, люди, старші 60, хворі, вагітні, матері, котрі годують дитину грудним молоком.
«Коли говоримо про піст, то, передусім, йдеться не стільки про утримання від їжі, скільки за цим мають йти настанови серця», – розповідає отець Костянтин Василенко, MIC (ці літери свідчать про належність до ордену отців мар’янів) римо-католицької парафії святого Станіслава, єпископа і мученика, у Городку. У католицькій церкві великого значення мають так звані великопостні постанови – пожертви заради Ісуса Христа. Тобто, людина свідомо відмовляється від чогось – аби більше часу присвятити Господу. «Наприклад, людина вирішує щодня  на годину менше дивитися телевізор, – продовжує отець Костянтин. – Але цю годину вона присвячує читанню Святого Письма, молитві. Тобто, піст – це час, щоб наблизитися до Бога». Однак, жертва має бути значною. Якщо, приміром, ви не любите цукерок і відмовляєтеся від них, то це не можна вважати великопостною постановою. Для тих, хто має погані звички, піст – хороший час спробувати їх позбутися. Наприклад, на ці дні людина відмовляється від алкоголю чи цигарок. Й, буває, вона відкриває щось нове у собі,  розуміє, що є інші, духовні цінності, і назавжди позбувається шкідливої звички.
«Не потрібно сприймати піст як дієту, – каже отець Костянтин. – Якщо людина обмежує себе в їжі, але не перестає обманювати, заздрити, вживати нецензурні слова тощо, то піст нічого не дає. Передусім, піст потрібен  для того, щоб допомогти людині змінитися внутрішньо». Крім того, у піст потрібно утриматися від весіль та гучних забав. «У час, коли пригадується мука Ісуса Христа, не влаштовують різних святкувань з музикою, танцями, заставленим столом, – каже отець Костянтин Василенко. – Адже коли у родині горе, то у ній не влаштовують святкування днів народження чи інших застіль. А Ісус Христос дуже близький для нас, рідний. Звісно, коли у когось з друзів день народження, то його потрібно привітати, але брати участь у святкуваннях не варто».
«Чому ми постимо? – пояснює отець Костянтин. – Бо у такі дні згадуємо Ісуса Христа, його пожертву заради нас усіх. І наша жертва – відмова від м’ясної їжі у дні посту чи щоп’ятниці, утримання від великих гостювань – це дуже мало у порівнянні з жертвою Ісуса Христа на хресті».  Однак, стверджує священик, не потрібно себе надто силувати. Буває, що утримання від їжі озлоблює людину, погіршує їй настрій й призводить до сварок у родині, до ненависті. Тому, просто утримуючись від їжі без духовного осмислення посту, нічого корисного ви не отримаєте.
Буває, нам важко й день-два протриматися без улюблених страв. А тут – більше місяця. І настає такий момент, коли тілесне бажання таки переважує над духовним. «Так, людина слабка, –пояснює священик. – І ми просимо у Бога, щоб дав сили витримати піст до кінця. Однак, сатана не спить, він постійно нас спокушає. І навіть якщо ви збилися з обраного шляху, обов’язково перепросіть Господа за помилку і починайте все спочатку. Найкраще, якщо людина матиме духовного наставника – священика, до якого вона постійно приходить до сповіді. Він знає, як розвивається людина, знає про її недоліки, над якими потрібно працювати, і бачить, як вона змагається з тими недоліками. Тому священик завжди може порадити і щодо великопостних постанов, і щодо того, як чинити в різних ситуаціях».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Віддалена робота

  Так  Ні, дякую