Наречені у Дністрі, ванній із пелюстками троянд та у теплиці із квітами

В таких незвичних місцях доводилося знімати молодят хмельницьким фотографам

«Проскурівський телеграф» поцікавився весільними фотозабаганками хмельничан. Місцеві фотографи розповіли, де молодята люблять фотографуватися: які найпопулярніші місця для зйомок й які нестандартні фотосесії запам’ятались.

Василь Шепелла:
«Намагаюся не прив’язуватися до місця зйомки: для мене головне – люди та їхні емоції. Як правило, перед весіллям обговорюємо маршрут фотосесії й те, що саме нареченим близьке за духом. Якщо, до прикладу, вони захочуть фотографуватись на футбольному полі, погоджусь лише у тому випадку, коли наречений – футболіст. В іншому ж випадку аргументую, чому я не можу цього зробити. Для мене головне у всьому щирість й відсутність награності. Люблю фотографувати молодят у місцевих кафе – «Прілічному», «Чарлі», «Цукерні», а також у готельних номерах. Особливо ніжними виходять кадри з фруктових садків – знаю кілька гарних місць. Якихось екстраординарних весільних зйомок щось не пригадую. Хіба що фотографував оригінальну пару молодят – нареченого в кедах, а наречену – у жовтих чобітках».

Євген Хоптинський:
«Головне не місце, де фотографують, а люди: емоції та настрій, які вони випромінюють. Раніше молодята полюбляли їздити до «Лелеки», площі, пам’ятників та парків, нині ж шукають художній підхід. Користується попитом зйомка не лише у день весілля, а й за кілька днів чи тижнів після нього, коли вже ніхто і ні куди не квапиться й може повністю присвятити себе фотосесії. Люблю їздити з молодятами у міста з гарною архітектурою – Чернівці, Львів чи Кам’янець-Подільський. Якщо ж у Хмельницькому, перевагу надаю новим кафешкам з цікавим дизайном. Що ж стосується нестандартної весільної зйомки - для мене кожна пара особлива, як і спогади про їхню фотосесію. До прикладу, надовго запам’ятались молодята, з якими через кілька днів після весілля поїхали фотографуватись на Дністер. У білій сукні, придбаній спеціально для цього, й костюмі, вони з розбігу стрибали у воду».

Сергій Мар’ясов:
«Люблю фотографувати молодят у Меджибожі. Давно вже там знімаю. Раніше, років десять тому, весільні фотосесії були більше репортажними й майстер сам пропонував місця для зйомки. Нині ж усе навпаки. Надивившись весільних портфоліо у Інтернеті, наречені починають диктувати фотографу, де і як їх фотографувати. І у воду, і у поля, у соняшники лізуть. Навіть на Старий аеродром! Ще б з парашутом стрибнули чи у космос полетіли! Що лише не вигадують!.. Якось навіть доводилося знімати молодих у великій ванні з водою із пелюстками троянд, обставленій запаленими свічками… Не розумію тих фотографів, які ведуть наречених на залізничні колії! Ніколи такого не роблю, адже за феншуєм це просто неприпустимо».

Катерина Данилишина:
«Подобається фотографувати молодят у кафе із ніжними, виконаними у пастельних тонах інтер’єрами: «Віллі Розі», «Мурмеладі», «Моцарті». Не люблю проводити весільну фотозйомку у полях, до прикладу, соняшниковому, коли видно лише голови. Мені імпонує зйомка у місцях, багатих на зелень: яблуневих садках чи парках, де щоразу можна знайти новий ракурс – вони ніколи не втрачають своєї актуальності й залишаються завжди у моді. Й хоча доводилося фотографувати чимало весіль, проте чогось нестандартного не пригадую: на весільних фото усе має бути за феншуєм. Адже більше запам’ятовуються пари, які не соромляться своїх емоцій й не звертають увагу на камеру, поринаючи у свої почуття. Пригадую фотосесію молодят у воді: це було не у день весілля, а через деякий час - у день дозйомки. І хоча для когось це може і неординарна фотосесія, якимось «нестандартом» це назвати не можу».

Роман Бойко:
«Вже кілька років, як місцеві молодята облюбували велику теплицю квітів у районі Західно-Окружної. Там одне з найулюбленіших моїх місць для зйомок. Гарно та ніжно виходять кадри з місцевих кафе: «Цукерні», «Кондитерської лавки», «Прілічного» чи «Любе». Якщо ж дозволяють погодні умови, і наречені виявляють бажання, частину весільної фотосесії знімаємо на катері на Південному Бузі. А ще люблю застосовувати додаткові атрибути та декор – до прикладу, витончені стіл та стілець посеред поля чи у затишному куточку парку».