«Третій Рим»: безалкогольне меню, царські стільці та …непропечене тісто у свинині в мішечку

Цим кореспонденту «Проскурівського телеграфу» запам’ятався візит до кафе, що майже півроку тому з’явилось у центрі мікрорайону Ракове – на Ціолковського, 10

Людині, яка погано орієнтується у Раковому, знайти новий заклад буде нелегко. Однак ситуація кардинально зміниться, якщо ви матимете чіткі вказівки, як дістатися пункту призначення. Отож, запам’ятавши орієнтири: від зупинки «ПТУ №24» метрів чотириста вверх вулицею Ціолковського, або від поліклініки №3 метрів сто вздовж Гарнізонної (у напрямку кінцевої) до повороту на Ціолковського, звідки до «Третього Риму» – не більше п’ятдесяти метрів, вирушили із знайомою, професійним кухарем, на «розвідку».
Інтер’єр
«Третій Рим» оформлений у синьо-коричневій гамі, в якій витриманий увесь інтер’єр та велика кількість темно-синіх велюрових крісел й диванчиків, розшитих «золотом». А ще – лав, розташованих майже по всьому периметру великої зали. До речі, у «Третьому Римі» вона умовна поділена на зони: більша – відведена під столики, трохи менша – під танцмайданчик з окремо виділеним місцем для музикантів та великим плазмовим телевізором на стіні. У закладі домінує дерев’яне оздоблення, без якого не обійшовся жоден з предметів інтер’єру – починаючи з основ для крісел та диванів й закінчуючи барною стійкою, яка розташувалась у лівому кутку прямокутної зали. На стінах – чимало картин, а майже біля кожного столика – дерев’яний вішак для верхнього одягу. До того ж у закладі, назва якого асоціюється із Московським царством, у якості елементів декору, які окрім естетичної функції, виконують ще й практичну, задіяні торшери, серванти «під старовину» та …царські стільці-трони.
Обслуговування та кухня
Зайшовши до зали, кілька хвилин роздивлялись навколо, поки наш візит не помітили й майже одночасно не підійшли офіціант та адміністратор, яка до цього спілкувалась поруч із нами по телефону. Почувши, що ми хочемо швиденько «перекусити», запропонували обрати будь-який вільний столик, зазначивши, що за сорок хвилин у них замовлення – святкуватимуть день народження, але ми навряд чи заважатимемо одне одному. Щойно ми присіли, офіціант принесла меню, яке у «Третьому Римі» виявилось досить лаконічним: складалось із двох листів. Визначившись за п’ять хвилин із стравами, зробили замовлення. Але від рибної юшки, яка привабила нас у меню, довелось відмовитись. За словами офіціантки, спиртних напоїв, як і перших страв, у них поки немає. Тому, дослухавшись до порад, замовили свинину у мішечку (35 гривень за порцію у 250 грамів). Її нам пообіцяли принести за двадцять хвилин, як і їхні фірмові пиріжечки, які ми вирішили спробувати. Також офіціант розповіла, що мариновані шампіньони, які ми замовили (10 гривень за 100 г) – власного виробництва. Допомогла вона нам і з вибором салату, порадивши зупинитися на «Азіатському» (40 гривень за 300-грамову порцію).
Фруктовий чай (12 гривень за майже півлітровий чайничок), шампіньйони та салат, який приємно вразив як своїм естетичним виглядом, так і неперевершеним смаком, ми чекали не більше десяти хвилин. А от обіцяну свинину у мішечку – більше, ніж півгодини, час від часу запитуючи офіціантку про її долю. Коли ж її нам нарешті принесли, одразу ж вирішили, що вона варта очікування – настільки апетитною виглядала. Проте, як виявилось, ми зарано раділи. Адже спробувавши її на смак й ретельно роздивившись у розрізі мішечок, зрозуміли: зсередини він не пропечений. А ще замість свинини у начинці переважали шампіньйони з цибулею та болгарським перцем. Фірмових пиріжків «Третього Риму» ні через двадцять, ні через сорок хвилин ми так і не дочекались. Тому попросили нас розрахувати, зазначивши, що очікувати на їхні фірмові пиріжки у нас вже немає часу. Здивована таким поворотом подій дівчина запропонувала ще трішки зачекати й взяти їх із собою. Проте ми відмовились й, оплативши рахунок (в тому числі й за сирі «мішечки»), який принесли буквально за дві хвилини, залишили «Третій Рим».