Усе натуральне – від ковбас до мазанок

Узагалі-то ковбасу підприємства, що працює в селі Оринин Кам’янець-Подільського району, купити на Поділлі непросто, як не дивно це сьогодні чути. Ковбас різних і всяких на кожному повороті – море. А цю  замовляє столиця, де вироби розходяться дуже швидко. Але якщо заманеться спробувати цих делікатесів, краще  не відкладайте поїздки до Оринина.  Сама ковбасня швидше нагадує фортецю. Так власник хотів прикрасити рідне село. Дорога в Оринин  проста – від старовинного Кам’янця шляхом на Тернопіль. Там у пречудовій місцині над річкою стоїть млин, крутить млинове колесо невгамовна вода, даруючи прохолоду і роздуми про вічні цінності. Ось у цьому млині і  смакуватимуть найкраще оті ковбаски, та й  не тільки вони. Усе, що подадуть тут кухарі – наче приготоване пращурами, які були щедрі та гостинні, не знали, що таке сурогат, володіли секретами кухонної майстерності,  які нині майже забуті. Усе це – і давні рецепти, і гостинність та щедрість прагне відновити орининський підприємець  Василь Строяновський.
Оринин був колись райцентром, то гонор тут і досі у мешканців неабиякий. До того ж, у селі  жив колись ще прадід Василя Строяновського на прізвище Яворницький. Мав власну землю, вмів господарювати. Родину розкуркулили, як і багато інших. Саме його  господарча жилка показала себе  в правнукові. Повернути забрані десятини він не міг, але землю вирішив узяти, та ще й таку, якою ніхто не цікавиться, занедбану, зарослу будяками в людський ріст. В око впала долина понад річечкою, де колись гралися дітьми біля старого млина. Тепер і млин стояв поруйнований, відлякував пусткою. За якийсь час руїна перетворилася на кафе. А навколо виросли квіти, з’явилися дивовижні скульптури. То натрапляєш на велетенського змія, то на слона, що колись у прадавні часи  жили на Поділлі. А все обійстя охороняють пси, зроблені з дерев’яних кругляків.
На річці збудували кілька ошатних кладок та місточків, угору по течії насипали греблю, саме русло розділили на два, а на острові насипали піщаний пляж. Старі верби такої чудасії не пам’ятали, але дуже швидко до неї звикли. Тепер у долині і стадіон, і міні-іподром, де можна осідлати коня або ж покататися на возі. Свій заклад підприємець назвав «Перевеслом».  Дуже швидко воно стало улюбленим місцем відпочинку.
Невдовзі в Орининській долині з’являться  справжні подільські мазанки. Ціле село над річкою, каже підприємець, правитиме і за готель, і за відпочинково-оздоровчий комплекс. Якщо зовні хати будуть наче років двісті тому, то всередині можна буде натрапити і на такі сучасні речі, як, до прикладу,  джакузі.