Вазони у ярмолинчанки Рози Бабій займають півкімнати

 “Дерева, квіти люблю з дитинства, - каже жінка. - Мої батько і брат були лісниками, а виросла я в Новоущицькому районі, в селі Губарів, навколо якого росло три ліси: Теренів, Веребка, Мушлина. Так що можна сказати, що виросла я в лісі. Зовсім не боялася і часто ходила туди сама”.
Словом, пані Роза настільки любить природу, що вдома навколо себе зробила щось подібне. Хата оточена садом, в якому ростуть персики, абрикоси, сливи, яблука та груші.
В хаті - вазони. Наприклад, китайська троянда, яка розрослася так, що займає півспальні, з листками, величиною з долоню. Заячий холодок, який в'ється, займаючи всю стіну. Є гортензія-хамелеон, яка змінює колір. Спочатку квіти мають рожевий колір, потім стають білими, а згодом - світло-зеленим. Під хатою росте інша гортензія, на якій світло-зелені квіти стають білими. Причому, квітне вона місяцями: один місяць кущ вкритий зеленкуватими квітами, другий місяць - білими.
Коли розквітає азалія, то на цю красу можна дивитися годинами. Квітка дуже любить світло і вологу, тож її треба регулярно підливати. Пані Роза жартує, що їй кожен день “треба давати по сто грамів”.
Різдвяник у жінки зацвітає ще в листопаді. Цей вазон дуже вибагливий, але найголовніше - не чіпати його. Взагалі не чіпати. Жінка якось винесла його на вулицю, поставила в тінь, “щоб подихав”. У кінці грудня вазон зацвів, дав 250 квіток. А потім загинув.
“А ще в мене є два великих грошових дерева, - каже жінка. - В одному корінь товщиною - як моя рука. Я його винесла, поставила на сходи перед верандою, покропила... Думала, може зацвіте, бо він за сім років ще не цвів. Прийшла з роботи і ледь не впала. Півень вискочив на дерево - на самий вершечок, і кличе курей. Не знаю, лізли кури до нього, чи ні, але дерево розчахнулося надвоє. Більше я на вулицю ніяких вазонів не виношу”.
Бузкові троянди, які починають квітнути в середині травня
Під самою хатою з ранньої весни ростуть квіти - більше 200 кущів. Ще не розтанула кучугура снігу, а в калюжі біля неї вже розквітли кущики підсніжників, які жінка разом з первоцвітом накопала у лісі.
В березні починає цвісти маленький синій ірис. У травні - інший сорт. І так до пізньої осені. (До речі, голландський ірис дає дуже крупні квіти, і якщо його не підв'язувати і не підпирати, кущі під вагою квітів ламаються). Далі з'являться фіалки, тюльпани, гіацинти...
Відцвітають весняні квіти, розквітають літні. До речі, в пані Рози чимало троянд, які починають квітнути не влітку, як заведено, а ... в середині травня. Для цього господиня обрізає їх не низько, а посередині. Жінка стверджує, що якщо ви так зробите, вже в травні ваше око тішитимуть квіти троянди. “Обрізані низько, - каже вона, - починають розпускатися лише в кінці червня. Словом, чим довше стебло залишаємо, тим раніше троянда зацвіте. Обрізати потрібно навесні, бо якщо робити це осінню, за зиму відмерзає ще частина стебла.
Я обрізаю стебло доти, доки воно змерзло, але по живому. Коли літо спекотне, місця, де стебла всохли, теж обрізаю, бо поступово загине вся рослина”.
Такий ретельний догляд дає свої результати - хата оточена трояндами всіх кольорів та розмірів. Особливо вражають нові сорти, наприклад, троянда бузкового кольору. Або глорія, яку ще називають королевою троянд, на якій красуються крупні жовті з рожевим відтінком квіти. Щоправда, цвіте це диво недовго, всього кілька днів, зате дуже гарно.
Люди йдуть повз хату пані Рози і милуються цим дивом. І жодного разу ніхто не вирвав одної квіточки.