Операція “Утилізація”, або Куди подіти використані батарейки, люмінесцентні лампи та несправні термометри?

Проблема з утилізацією використаних батарейок, перегорілих люмінесцентних ламп та несправних термометрів стає з кожним роком все актуальнішою.

Зазвичай люди викидають ці предмети на смітник і не замислюються над тим, що буде далі. А між тим, шкоду від таких дій можна порівняти буквально із бомбою сповільненої дії. Адже, потрапивши в землю, одна пальчикова батарейка здатна забруднити 400 л води або 20 кв. м ґрунту. Викинувши всього дві старенькі батарейки з ліхтарика, ви зіпсуєте дві ванни, 8 відер і півтора чайника чистої води. Не менш шкідливими для довкілля є лампи денного освітлення, а про небезпечність ртуті у градусниках знають навіть діти. То куди ж подіти ці токсичні відходи людського побуту, з'ясовували кореспонденти “Проскурівського телеграфу”.

Позбутися батарейок можна в магазинах та... школах
У багатьох країнах фінансуються державні програми з переробки й знешкодження батарейок на спеціальних заводах. Це задоволення не з дешевих. На жаль, в нашій країні такі програми поки що не передбачені. Але це не означає, що потрібно викидати використані елементи живлення на смітник і своїми діями провокувати настання екологічного лиха. Адже достатньо озирнутися навкруги, щоб помітити, що завдяки екологам та активістам мережа скриньок для використаних батарейок у нашому місті поступово розширюється. Так, одними із перших ми помітили контейнери у холі Хмельницької обласної адміністрації, мережі магазинів “МТС”, “Ватсон” та “Епіцентрі”. Є скринька в Державній екологічній інспекції (вул. Івана Франка, 2/2) та навіть у деяких загальноосвітніх школах (НВК №4, СЗОШ №15 та СЗОШ №12). “Свої використані батарейки приношу у “Фуршет”, там нещодавно з'явилася спеціальна скринька, - каже студентка Ірина. - Їх у мене не так уже й багато назбирується, адже використовую пальчикові елементи живлення лише для пульту від телевізора та настінного годинника. Проте просто викинути їх у сміттєве відро рука не піднімається. Знаю, що кожна батарейка містить небезпечні речовини, які здатні завдати невиправної шкоди всьому живому. Варто зазначити, що досить часто “бідна” культура й невігластво людей вбиває всі ініціативи вже на початку. Так, один мій знайомий розповів, що за власним бажанням встановив контейнер у себе в під'їзді, а його через тиждень поцупили. Потім виявилося, що це зробив двірник, який хвилювався про забруднення повітря й здоров'я мешканців будинку. На його думку, “сусідство” з батарейками небезпечне”.

Використані енергозберігаючі лампи та зіпсовані градусники у жодному разі не викидайте у смітник - бережіть довкілля!

У смітник не викинь, і вдома не залиши...
Якщо з батарейками більш-менш ситуація зрозуміла, то з енергозберігаючими чи люмінесцентними лампами та зіпсованими градусниками все набагато гірше. У кожній лампі міститься приблизно 4 мл ртуті. Це ніби не так уже й багато. Проте, якщо помножити цю кількість на населення України та на число ламп, які припадають на кожного мешканця нашої держави, то щороку в українські смітники потраплятиме понад 500 кг ртуті! І це притому, що лише один грам ртуті, який потрапив у довкілля, здатний призвести до забруднення понад 3 300 000 куб. м повітря. “Раніше, задля економії, перейшов на енергозберігаючі лампочки, але коли вони вийшли з ладу, зіткнувся з проблемою їхньої подальшої “долі”, - каже хмельничанин Вадим. - Прочитав в інструкції цих освітлювальних приладів, що їх в жодному разі не можна викидати на смітник, оскільки вони належать до категорії небезпечних відходів. Знайомий електрик порадив віднести їх у магазин, який торгує електричними приладами, мовляв, вони там зобов'язані приймати назад відпрацьовані економні лампи. Проте, здати їх мені так і не вдалося. Чесно зізнаюся — довелося викинути на смітник. Нині знову користуюся “лампочками Ілліча”. Тому моя совість може спати спокійно.”

Один із контейнерів для використаних батарейок знаходиться у холі Хмельницької ОДА.

Можливості здати люмінесцентні лампочки чи батарейки на утилізацію в Хмельницькому для пересічних громадян поки немає. Підприємства ж мають можливість за певну плату та за наявності угоди здати такий “небезпечний непотріб” на спеціальні приймальні пункти, які мають ліцензію. На теренах Хмельниччини діє декілька подібних організацій: найближча - ТОВ «Енергокомплекс УБ ХАЕС» - розташована у Нетішині на вулиці Ринковій, 5. Всі інші працюють за межами Хмельницької області, але мають у нашому місті пункти прийому. Це ПП “Альфа” на просп. Миру, 59 (тел. для довідок: 096-464-56-80) та ПП “Екотера” на вул. Київській, 4, оф. 302 (тел. для довідок: 067-350-05-62). Якщо перше підприємство працює лише після складання відповідної угоди, то до другого можуть звертатися навіть пересічні громадяни. До речі, за 8 гривень у вас приймуть навіть ртутні термометри. Що ж стосується ртутних ламп, то утилізувати їх ви зможете за 3,50 гривні. Проте нас чесно попередили, що у зв'язку із нестабільною ситуацією в країні ціни можуть змінюватися.

Думка екаспертів

Інна Куцка, начальник відділу з питань екології Хмельницького міського управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста: “За півроку ми зібрали 130 кг батарейок”
“Оскільки відпрацьовані люмінесцентні лампи, зважаючи на вміст у них ртуті, належать до надзвичайно небезпечних відходів, то поводження із ними згідно із українським законодавством підлягає контролю з боку уповноважених органів державної виконавчої влади. Однак таким контролем охоплені лише суб’єкти господарювання – підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці. Збирають використані ртутні лампи у них не перший рік, а протягом останніх 8 років. Що ж стосується населення, то це питання ще неврегульоване. Ми плануємо виділити кошти з природоохоронного фонду для закупівлі спеціальних контейнерів, які будуть розташовані в пунктах здачі. Швидше за все, ними стануть комунальні структури. Що ж стосується батарейок, які вже відпрацювали своє, то нами 1 жовтня 2013 року був запущений пілотний проект. У рамках цієї програми в трьох школах Хмельницького було розміщено контейнери для батарейок і ми зібрали близько 130 кг, які потім здали на державне підприємство “Аргентум” у Львові. У них саме проходила безоплатна акція. Нині до нас долучився також департамент екології, а контейнери для батарейок є в багатьох магазинах і практично в кожному районі нашого міста. Плануємо розміщувати їх у кожній школі. Піклуються про чистоту довкілля й чимало приватних фірм, які з власної ініціативи ставлять коробки для використаних батарейок у себе в офісах, а потім приносять їх до нас. Нині у нас вже знову назбиралося близько 30 кг. Якщо “Аргентум” надалі не зможе приймати у нас відходи, попросимо сприяння в Екологічної ліги”.

Юлія Беспалько, начальник сектору радіаційного, хімічного та медико-біологічного захисту УОЗЦЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області: “На жаль, питання переробки ламп у нашій державі до кінця не вирішене”
“Останнім часом в зв’язку з запровадженням енергозберігаючих технологій та широким застосуванням електроламп, які містять ртуть, в Україні гостро постало питання щодо їх безпечної утилізації. Так, за даними, отриманими вченими німецького інституту “Fraunhofer Wilhelm Klauditz”, коли лампи розбиваються, то виділяють приблизно 7 мікрограмів ртуті на кубічний метр повітря, в той час допустимий поріг складає 0,35 мікрограма. У Євросоюзі ртутні лампи, які вже відпрацювали своє, безоплатно приймаються на переробку підприємствами-виробниками через торгові заклади, які їх продають. На жаль, питання переробки ламп у нашій державі не вирішене, тому, за даними засобів масової інформації, тільки на сміттєзвалища Києва може потрапляти до 0,5 т відходів ртуті щорічно. Прийом ртутних ламп на території Західного регіону на платній основі (передоплата) здійснює ПП «Екоцентр» м. Львів (тел.: (322)52-18-07, 0958415997, 0687423053), приймальний пункт якого в нашому місті розташований на вул. Курчатова, 6 (завод «Нева», тел. відділу утилізації: 55-17-65). Вартість утилізації однієї лампи складає в середньому 5,5 грн., залежно від типу та кількості ламп. Прийом здійснюється з 9 до 12 години в другу і четверту середу кожного місяця за попередньою домовленістю після оплати виконання робіт з утилізації. Що ж стосується несправних ртутних термометрів, то їх можна принести до нас в управління. Ми їх збираємо, потім розбиваємо, видаляємо ртуть та здаємо на спеціальні підприємства”.