Замаскована загроза

Ще на біблійних сторінках змій приносить зло, а людина виявляється не готовою до цього і неспроможна захиститися. Плазуни і тепер застали нас зненацька.
До редакції зателефонувала хмельничанка, яка виявила у себе на дачі гадюку й не знає куди їй звернутися. Знайти служби чи організації, які б захистили мирних громадян, справді непросто.
МНСники запевняють, що випадки, коли люди постраждали від укусів змій, – досить поодинокі, до того ж, змієловів немає ні в місті, ні в області. Але в самому Хмельницькому, кажуть в управлінні Міністерства з надзвичайних ситуацій, змії нікого не вкусили, їх просто виявляли. Хоча в масштабі області деякі інциденти таки знайшли відображення у звітах рятувальників. До прикладу, ввечері 13 липня до приймального покою Шепетівської районної лікарні привезли хлопчика, якого вкусила гадюка поблизу житлового будинку, як розповів Олексій Черкасов, старший інспектор центру пропаганди ГУ МНС у Хмельницькій області. Ще інспектор запевнив, що стан дитини – задовільний. Навряд чи його батьків «поодинокість» таких випадків заспокоїть.
У обласній лікарні стверджують, що у них була одна пацієнтка кількома тижнями раніше – жителька Ізяславщини, яку вкусила гадюка на власному городі. У міському травмпункті Хмельницького чергова медсестра сказала, що потерпілих від змій не реєстрували. Але ще цікавіше: якби й до лікарні звернулися такі хворі, то лікувати їх майже нічим.
- Ліками для боротьби із симптомами отруєння ми забезпечені. А сиворотка дуже дорога і,   оскільки випадки, коли люди потерпають від зміїної отрути, трапляються дуже рідко, тому її практично не закуповують, – розповідає Олексій Підмурняк, заступник головного лікаря з хірургічної роботи обласної лікарні.
«Якщо раптом кількість пацієнтів токсикологічного відділення збільшиться, то доведеться звертатися до Міністерства охорони здоров’я, - каже Олексій Олексійович. – І тоді міністри мають встигнути зреагувати, аби врятувати постраждалих».
Дуже важко відшукати спеціалістів, які хоча б прокоментували ситуацію. У санстанції кажуть, що змії не є поширювачами інфекційних хвороб, як наприклад, щурі, тому гадюки не в їхній компетенції. У Державному управлінні екології та природних ресурсів в Хмельницькій області говорять, що можуть надати інформацію про тварин, які з тих чи інших причин зникають з нашої землі, але про тих «братів наших менших», які чомусь розмножуються, ніяких даних немає. Тобто, легше спрогнозувати події, пов’язані з тваринами, яким загрожують люди, а не з тими, які самі є небезпекою для гомо сапіенс.
- Є в природі періоди, коли популяції тварин збільшуються або зменшуються. Але й, безперечно, є й людський вплив, – каже Микола Матвєєв, кандидат біологічних наук, доцент, декан природничого факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. – Змії люблять чагарники, нірки гризунів, яких багато на городах, підвалах. Коли людина будувала дачу, вона ж не думала, що там було поселення якихось тварин споконвіку. Перший захист – це обережність. Гадюка сама боїться людину, її можна просто прогнати з подвір’я. Але спершу треба переконатися, що це справді гадюка, бо, за словами біолога, дуже часто страждають вужі, які нічим не загрожують.
Сьогодні гадюк у нас залишилося дуже мало, тому навіть добре, що їхня популяція збільшується, хоча й є певна небезпека. Микола Дмитрович порадив при виявленні змії викликати спеціаліста. Ось тільки якого?