Бабуся каже, що її донька споювала онуку

Таїсія Левчинська завагітніла у 17 років. Її мати настояла на тому, аби донька народила. Після кесаревого розтину дівчина півтора місяці провела у лікарні.
«Вагітність Таїсії була для нас великим потрясінням, однак ми з чоловіком вирішили підтримати доньку, – розповідає мати Таїсії Євгенія Сабадаж. – Після виписки з лікарні донька доглядала онуку, але їй це швидко набридло. Таїсія стала роздратованою. Коли вночі дитина плакала, вона до неї не піднімалася. Одного разу у Єви заболів животик. Думаю, усіляке буває. А потім дивлюся, а донька дитяче харчування розмішує водою з-під крана. Коли Єві було 5 місяців, у Таїсії з’явився молодий чоловік, котрий запропонував їй одружитися. Молодята розписалися, і чоловік юридично визнав Єву своєю дитиною. Здавалося б, життя налагоджується. Однак Таїсія стала зникати з дому. Спочатку на ніч, потім її не було по кілька днів. Розлучилися. Поступово у доньки згасала материнська любов до дитини. Коли Єві виповнилося два роки, донька вступила у громадянський шлюб. Разом з дитиною жила у чоловіка. Три місяці ми онуку майже не бачили. В серпні минулого року Таїсія принесла нам Єву, кинула, як собача, і пішла. На дитину було жахливо дивитися. Вся в синцях, вночі зривається і корчиться у судомах. Ми не знали чим їй зарадити».
За словами Євгенії, вночі дитина майже не спала. Родина Сабадаж мешкає на першому поверсі, а приходили сусіди з п’ятого: «Що ви знущаєтеся над дитиною?» – запитували вони. А кілька місяців по тому до рук Євгенії потрапив диск.

«На знімках дитина з порожньою пляшкою горілки і сигаретою у роті»
«Я була шокована побаченим, – каже Євгенія Сабадаж. –Єва ходить з порожньою пляшкою з-під горілки, а Таїсія запитує свою дворічну доньку, скільки вона випила слабоалкоголки, і якщо її сушить, то нехай вона поп’є водички. Далі – гірше. Знімки голої дитини з порожньою пляшкою горілки і сигаретою у роті. А наостанок відео, де у Єви істеричний напад, а Таїсія лупцює дитину. Я звернулася до доньки, а вона каже: «Мамо, невже ти не розумієш, це ж все для сміху». Але мені не було смішно, коли ми зайшли у супермаркет, дитина впала біля прилавку з пивом і слабоалкогольними напоями, влаштувала істерику і кричить: «Купи пива – багато». Іншого разу схопила зі столика пиво, здула піну і зробила кілька ковтків. Ми навіть не встигли зрозуміти, що коїться».
Дружину повністю підтримує її чоловік Володимир Сабадаж. Таїсію чоловік виховує з дев’яти років. Чоловік завжди намагався замінити дитині батька.
«Останнім часом я не впізнаю Таїсію, – каже Володимир Сабадаж. – Вона місяцями не буває вдома. А коли приходить, у неї виникають напади агресії. Може розбити посуд або поламати меблі. Погляньте, до своєї кімнати виламала лутки. Останній раз її не було три тижні. З’явилася тільки вчора.  Вранці прийшла, зачинилася у своїй кімнаті, до вечора проспала, і вночі знову повіялася невідомо куди. Лише з початку року у громадянському шлюбі вона жила з кількома чоловіками. У доньки неадекватна поведінка. Дитина після її відвідин всього боїться».
Подруга Євгенії Наталія дипломований психолог. Вона вже більше року працює з дитиною. Знадобилося кілька місяців, щоб дитина розкрилася. З’ясувалося, що Єва боїться чорного чоловіка, котрий ножем перерізає їй горло. Численні методики дали позитивні результати, але про повне одужання говорити зарано.
У червні 2009 року бабуся Єви звернулася до міського управління у справах дітей з проханням позбавити Таїсію материнських прав. Євгенія Сабадаж хотіла, аби її визнали опікуном Єви. З цього приводу була створена комісія.
«У комісії був головний педіатр міста Ірина Кондратюк, –розповідає Євгенія Сабадаж. – Я розповіла їй, у якому стані перебуває дитина. Вона направила на обстеження до дитячої поліклініки. Психолог поспілкувалася з Євою, подивилася відеозаписи і сказала, що, судячи з набряку обличчя, дитині тривалий час давали алкоголь, до того ж, з нею жорстоко поводилися, і що всі необхідні записи будуть занесені до її медичної картки. Коли я за кілька днів звернулася в поліклініку, жодних записів у медичній картці не було. Мені пояснили, що психолог не лікар, тож вона не може судити про те, чи давали дитині алкоголь. Натомість запропонували дати довідку про те, що дитина здорова, і її можна відвести у садочок».

Психіатр діагностував у дитини глибокий невроз та напади панічного страху
Комісія не знайшла причин задовольнити заяву Євгенії. Її члени вважають, що замало фактів, котрі б доводили жорстоке поводження матері до дитини.
«Працівники служби виїхали на перевірку, – каже заступник начальника служби у справах дітей Хмельницької міської ради Лариса Сувілова. – Мати разом з дитиною були вдома. Таїсія Левчинська розповіла, що бабуся не дає їй виховувати доньку. У Таїсії постійні конфлікти з вітчимом. За усною домовленістю з матір’ю, вона пішла на роботу. У нас ніякої доказової бази про те, що мати не піклується про свою дитину, немає. Крім того, щоб стати опікуном, потрібно мати довідку про доходи, а бабуся ніде не працює. Питання про позбавлення батьківських прав вирішує суд. А в нас не було жодних фактів жорстокого поводження матері з дитиною. Щодо відео, котре надала бабуся, ми не спеціалісти, щоб робити будь-які висновки».
Євгенія Сабадаж звернулася до психіатра, котрий встановив у дитини діагноз: «Глибокий невроз, напади панічного страху». Під питанням стоїть епілепсія. Крім того, енурез і заїкання. Після двох місяців лікування стан дитини дещо покращився.
Аби прояснити ситуацію, ми звернулися до матері Єви Таїсії Левчинської. У неї дещо інше бачення цієї ситуації.
«Я уявляю, що вони про мене наговорили, – каже Таїсія. – Я люблю свою дитину. Одягаю, купую продукти. Але матір не дає мені виховувати Єву. У мене постійні конфлікти з вітчимом. У цій квартирі я не можу спокійно навіть зайти в туалет. Вітчим разом з матір’ю хочуть позбавити мене материнських прав і вижити з квартири, а згодом, як опікуни, від держави отримувати допомогу. Зараз вітчим ніде не працює, а мати за свої сорок два роки взагалі ніколи ніде не працювала. А я на роботі з ранку до вечора. У мене зараз немає змоги доглядати дитину. Бо я залишуся без засобів до існування. Чим годуватиму дитину? А щодо того відео, то дитина прокинулася вранці, а звечора в нас були гості. Вона схопила порожню пляшку
з-під горілки, і ми це зняли на камеру. А на іншому відео, там де матір каже, що я знущаюся над Євою, вона мені влаштувала істерику, тож шльопнула її по попі. Ну що я зроблю, коли у моєї матері негаразди з головою. Зганьбила і себе, і мене. На дитину в садочку будуть пальцями тикати».
У цій історії важко знайти винних. Єдине, що спало на думку, аби цю ситуацію могла розсудити людина, не зацікавлена, і в той же час, котра добре знає усіх діючих осіб.
«Я знала Таїсію ще тоді, коли вона була підлітком, – розповідає дільничний лікар Єви Тетяна Овсієнко. – А Єву знаю з пелюшок. Коли Таїсія народила, усі були в захваті. Єва завжди була одягнута і нагодована. Зі слів бабусі і матері, дитина в 10 місяців вже ходила, самостійно їла, співала і т. п. Іноді аж ставало страшно, просто не дитина а якийсь вундеркінд. А після двох років почалися скарги, комісії. Почався розвал у сім’ї, і, зі слів батьків, дитина стала
нервовою. Її лікують седативними препаратами. А чи потрібно? Можливо, краще звернути увагу на психологічний стан всередині сім’ї. Закладка дитини проходить саме в цьому віці. І якою вона виросте, залежить лише від її рідних».
У кожного з дорослих в цій історії своя правда. Проблема лише в тім, що за цією правдою забувають головне: що в цей час відчуває дитина. Адже їй всього три роки.