Застрелив дружину, а собі пустив кулю у серце

Трагедію, котра 21 вересня сталася у Віньківцях, донині там об- говорюють. Люди шоковані. Оскі-льки свідків цієї трагедії немає,  кожен висловлює свою версію. Правоохоронці ж продовжують слідство.

Міліція схиляється то того, що трагедія сталася через ревнощі
«Тіло батька та матері виявила їхня 11-річна донька, – розповідає перший заступник начальника Віньковецького районного відділу міліції Анатолій Березюк. – Дитина побігла до сусіда. Той викликав міліцію і карету швидкої допомоги. Лікарі зафіксували смерть обох. Поряд з чоловіком лежала мисливська рушниця. У жінки було два вогнепальних поранення: в серце та скроню. У чоловіка – рана під серцем. Судово-медичні експерти свідчать, що від подібних поранень смерть настає миттєво. Слідство триває. Аби розставити всі крапки над «і», потрібні висновки ще декількох експертиз». 
36-річна Віта та 42-річний Леонід Гоменюк одружилися 12 років тому. Трохи займалися бізнесом. Близько року тому подружжя розлучилося. Останнім часом Віта Гоменюк не працювала. Леонід шоферував у Хмельницькому, час від часу навідуючись до 11-річної доньки Катерини.
«На ґрунті ревнощів у сім’ї часто виникали сварки, – каже Ана- толій Березюк. – Напередодні трагедії чоловік та жінка разом з приятелями їздили на полювання. Близько одинадцятої години вечора додому їх підвіз знайомий. Свідки твердять, що того вечора Леонід та Віта не сварилися. Пострілу сусіди не чули. І, напевно, не могли чути. Оскільки це дрібнокаліберна рушниця, тож звук пострілу схожий на сухий тріск».
Після цієї трагедії сиротами залишилися 18-річний син Віти від першого шлюбу та 11-річна Катя. Нині дівчинку хочуть усиновити її брат та мати Леоніда Гоменюка.
«До нас звернулися два потенційні опікуни, – каже началь- ник служби у справах дітей Вінь- ковецької райдержадміністрації Олена Слишинська. – 18-річний брат Каті та її сімдесятилітня бабуся. Ми надали їм перелік документів, котрі необхідні для встановлення опікунства. Наразі ми не надаємо переваги жодному з потенційних опікунів. Вони зберуть усі необхідні документи, і цю справу розглядатимуть на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Вона й вирішить подальшу долю Каті».
Хата Гоменюків стоїть на краю Віньковець. Сусіди не можуть сказати про колишнє подружжя чогось поганого.
«Не чула, щоб вони коли сварилися, – каже сусідка Людмила. – Вони офіційно розвелися, але останнім часом жили добре. Того вечора я нічого не чула. Хіба, що цілу ніч горіло світло. Але я подумала, що це Катя забула вимкнути».

«Ввечері мені довелося відмивати кров з підлоги»
Про смерть матері та вітчима Віталію повідомив приятель. В той час хлопець був у бабусі. Спочатку юнак навіть у це не повірив. Аби заспокоїтися, вийшов на вулицю.  
«Зайшов у магазин купити сигарет, – розповідає Віталій Тарасюк. – У продавця тремтіли руки. Навіть сигарет мені не могла продати. Я саме запалив цигарку, коли під’їхала міліція і мене забрали у відділок. Зняли відбитки пальців. Відпустили лише ввечері. Тіла вже забрали. Довелося відмивати з підлоги кров».
Віталій каже, що після цієї трагедії подорослішав. Рвані джинси змінив на пристойний одяг. Під- стриг довге волосся. З обличчя зняв пірсинг.
«Я думаю, що Каті буде краще зі мною, – каже Віталій. – Я її бавив з самого дитинства. Міняв пелюшки. Спочатку бабуся взагалі хотіла віддати Катю в інтернат. А коли я почав збирати документи на опікунство, звернулася до служби у справах дітей. Вона не зможе її доглядати. Робити з нею уроки. 70 років не той вік, щоб виховувати підлітка. Катя – нервова дитина. Перебуває на обліку у психіатра. Хата стоїть на краю міс- течка, тому доводиться тут жити, щоб ніхто не заліз у помешкання. Ночую в кімнаті, де сталася трагедія. Страху немає. Натомість є важливіші проблеми. Потрібно повернути гроші на мамину кредитку. Віддати 700 доларів боргу. Але мені тітка допомагає».

Сам Віталій вважає, що трагедія сталася через ревнощі.
«У сім’ї траплялися скандали, – каже Віталій. – Коли був молодший, вітчим ставив мене на кукурудзу, а на витягнутих руках примушував тримати миску з водою. Я терпів. А коли став старший… Одного разу він прийшов напідпитку і почав чіплятися до матері. Я дав йому по обличчю. Рік тому вони розлучилися. Вітчим просив її повернутися. Мати не хотіла. Але ніхто не думав, що дійде до такого».
Мати покійного Леоніда Гоменюка категорично проти того, щоб Віталій став опікуном Каті.
«Я Катю Віталику не віддам, – каже Анастасія Самчишина. – Він ще не самостійний. У нього немає сім’ї. Як хоче, я буду опікуном, а вона ходитиме до Віталика. Адже Катя йому не потрібна. Він хоче дитячих грошей».
Згідно з чинним законодавством Катерина Гоменюк щомісячно отримуватиме від держави близько 1400 гривень.
Сама ж Катя хоче, щоб її опікуном став Віталій. «Я хочу бути з братиком. Я його дуже люблю», – каже Катя.