clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMail

Найвидатніший авіватор Польщі - Подолянин

Ім’я Орлінського по праву входить до когорти найвидатніших поляків, чим й нам слід пишатися, бо народився та виріс знаний пілот на Поділлі

Цього року у Польщі відзначили 110-у річницю від дня народження легендарного авіатора Болеслава Орлінського – учасника трьох війн, льотчика-випробувача, пілота, завдяки якому про польську авіацію узнав весь світ.

Подільська юність
Народився Болеслав Володимирович Орлінський 13 квітня 1899 року у невеличкому селі Ніверка, що мальовничо розкинулося над Збручем на Кам’янеччині. Село було власністю дворянського роду Орлінських, відомого своїми славетними представниками ще з ХVIII ст. Так, прадід Болеслава – Франц Орлінський був підполковником кінної артилерії, брав участь у військових компаніях 1792-94 років та наполеонівській війні 1812 року, був 14 разів поранений й за мужність нагороджений Золотим Хрестом військового Польського Орла. Саме завдяки його заслугам рід Орлінських отримав спадковий дворянський титул. У середині ХІХ століття Владислав Орлінський (син Франца) одружився на дочці дворян Чарновських та оселився у маєтку останніх – селі Ніверці. Там в нього народився син Володимир та онук Болеслав. На початку ХХ століття родина Орлінських у Ніверці володіла 524 десятинами землі (рілля, пасовища, ліси), мала непогану садибу та господарство. Отож сімейний статок дозволив батькам відправити одинадцятирічного Болеслава на навчання у Кам’янець-Подільське семикласне комерційне училище.
Перше враження від прибуття до губернського міста було незабутнє – хлопець на другий день по приїзду випадково потрапив на авіаційне шоу. Сталося це влітку 1910 року. Авіація тоді робила лише перші кроки, й у Кам’янці-Подільському з демонстраційними польотами виступав легендарний пілот С.Уточкін. Болеслав, побачивши віражі аероплану, на все життя закохався у авіацію та почав мріяти про небо.
У травні 1916 року, після трагічної смерті батька, Болеслав покинув навчання, не добувши у комерційному училищі лише рік. Сімнадцятирічний юнак вирішив піти на службу до російської армії, сподіваючись звідти вступити у військову авіашколу. Спочатку йому поталанило – Болеслав потрапив у загін охорони військового аеродрому у Вінниці, але згодом, закінчивши прискорений курс офіцерської школи в Житомирі, опинився на фронті Першої світової війни. Воював в кавалерії наш земляк хоробро – отримав два Георгієвські хрести. В кінці 1917 року, з початком розвалу Російської імперії, Б.Орлінський перейшов служити у 2-й офіцерський легіон 1-го Польського корпусу. Проте, скоро демобілізувавшись, у травні 1918 року повернувся до Кам’янця-Подільського, аби завершити навчання. Отримавши наприкінці 1918 року атестат про освіту, Б.Орлінський був тут же мобілізований до армії Української Народної Республіки. Українська армія у боротьбі з більшовиками мала за союзників Військо Польське, й тому через три місяці Б.Орлінський перевівся до польського кавалерійського дивізіону. У вільні хвилини від боїв, молодий офіцер постійно писав рапорти з проханням направити його служити у авіацію. Нарешті, у березні 1920 року, Болеслава перевели до авіаційної ескадри на посаду інженера. У вересні того ж року – новий крок до мети – вступ до омріяної школи пілотів у польському місті Бидгощ.

Переліт Варшава – Токіо – Варшава

Коли у 1921 році Болеслав з відзнакою закінчив школу пілотів, війна вже скінчилася. Ще деякий час наш земляк перебував на військовій службі, отримав чин поручика, але незабаром пішов у відставку. Набувши в армії льотного досвіду, Болеслав стає визнаним майстром з повітряної акробатики та пілотажу. У 1923 році він працює інструктором у Вищій школі пілотів в Грудзензе, одночасно, у якості цивільного пілота виконує рейси на перших польських міжнародних лініях до Франції і Румунії… Але, випадкова зустріч з колишнім своїм командиром, дружня розмова, й з жовтня 1925 року Б.Орлінський знову повернувся до армії. Він отримав посаду пілота-інструктора у 11-му авіаполку, що базу- вався у місті Ліда (тоді Польща, нині – Білорусь).
Зоряний час для Болеслава Орлінського настав у 1926 році, коли керівництво Департаменту з авіації запропонувало йому здійснити небувалий на той час авіапереліт з Варшави до Токіо. Це був проект державної важливості, який мав спрацювати на престиж польської авіації та взагалі країни. Пілот Б.Орлінський та його напарник – механік Л.Кубяк виконали майже неможливе. На літаку «Бреге ХІХ» з 27 серпня по 25 вересня 1926 року вони не лише подолали 10300 км з Варшави до Токіо, а й повернулись цією ж трасою назад. Останні 6680 км летіли, незважаючи на пошкодження гвинта і нижньої частини лівого крила. Вся світова преса висвітлювала небувалий переліт. У Японії польських пілотів зустрів сам імператор Йоші-Хіто та нагородив орденом Вранішнього Сонця. У Польщі героїв також відзначили – й нагородами, й званнями.

Пілот-випробувач та спортивний ас
У 1928 році Б.Орлінський вдруге повернувся до цивільного життя. На цей раз через ... жінку. Він закохався у надзвичайно чарівну варшавську танцівницю Станіславу Гомульце. Вона відповіла йому взаємністю. Аби не ламати кар’єру молодої дружини, Болеслав звільнився з армії та влаштувався у Варшаві на державний авіаційний завод PZL льотчиком-випробувачем. За десять років роботи на заводі Б.Орлінський першим піднімав у повітря десятків нових моделей літаків.
Одночасно пілот представляв Польщу на численних міжнародних авіасалонах, спортивних змаганнях та авіа-шоу. Так, у травні 1930 року наш земляк виграв перший приз на міжнародному повітряному шоу в чеському Брно, у грудні 1930 року з успіхом представив новий польський винищувач PZL-6 на авіасалоні у французькому Ле Бурже. У серпні 1931 відбулася знаменна подія – Б.Орлінський виграв Національні повітряні гонки в США (Клівленд), залишивши позаду найвизначніших пілотів світу. Всі експерти й преса визнали його неперевершену сміливу акробатику. 28 червня 1934 року чергове досягнення аса – на літаку PZL-24 пілот встановив світовий рекорд швидкості – 414 км/год.

Насичене життя
В перший день Другої світової війни Б.Орлінський добровільно пішов до армії. У вересні 1939 року був направлений в Румунію для отримання бойових літаків, придбаних поляками у Британії. Але транспорт з технікою так й не прибув. Обставини на фронті не дозволили повернутися у Польщу, й  Болеслав вирушив до Англії. Там, за згодою польського військового командування, він вступив добровольцем у ранзі капітана до лав англійської авіації (РАФ).  Віковий ценз не дозволяв зарахувати Б.Орлінського до бойових загонів, й тому наш земляк чотири роки виконував обов’язки інструктора учбового центру. Але постійні намагання потрапити на фронт та битися з фашистами все-таки увінчалися успіхом – у 1943 році Б.Орлінський став бойовим пілотом 305-го дивізіону бомбардувальників «Москіто». Дуже скоро він став командиром цього дивізіону та отримав звання підполковника. Дивізіон успішно виконував завдання бомбардування стартових позицій ракет «Фау», що знаходились на території окупованої німцями Франції. Всього було здійснено 49 бойових рейдів.
Після війни Б.Орлінський на батьківщину так й не повернувся. П’ять років він допомагав розвивати авіацію у Південно-Африканській республіці, згодом  оселився в Канаді. Тут до 1967 року працював у цивільній авіації, а вийшовши на пенсію, очолив спілку ветеранів авіації. У 1987 році померла його дружина, а 28 лютого 1992 року на 93 році обір-валося й життя видатного пілота. Прах Болеслава Орлінського перевезли до Польщі в некрополь міста Вроцлава, де були поховані мати і сестра.


Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 09.12.2018
купівля
продаж
Міжбанк
$
27.77
27.8
31.61
31.65

Архів новин

<<Грудень 2018>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31