ye-logo.v1.2
24 Вересня, 2019

Сергій Квятковський: «Американцям волонтерство вливається з материнським молоком»

Микола ЗАВЕРУХА Суспільство 862

Нещодавно зі Сполучених Штатів Америки повернулася делегація Хмельницької області, члени якої в рамках програми «Громадські зв’язки» протягом трьох тижнів проходили навчання та стажування волонтерству. До її складу входило десять чоловік. Це державні службовці, підприємці, бухгалтери, викладачі та представники інших професій, котрі, крім своєї основної роботи, займаються ще й доброчинною та благодійницькою діяльністю. Серед них – директор Красилівського територіального центру обслуговування одиноких пенсіонерів Сергій Квятковський, якого ми попросили розповісти про деякі аспекти американського волонтерства.
- У США волонтерство вливається, можна сказати, з материнським молоком. Ми спілкувалися зі школярами, студентами, дорослими людьми. І всі в один голос твердили, що з раннього дитинства батько, мати, дідусь чи бабуся, а потім у школі постійно навчали їх брати участь в безплатній благодійній діяльності. І помітну роль у цьому відіграла церква, яка закликає допомагати ближньому своєму.
Волонтерство є невід’ємною частиною американської культури і активно підтримується з боку держави. Про це яскраво свідчить статистика: 44 відсотки американців є волонтерами. А це приблизно 84 мільйони громадян, що є еквівалентом понад 9 мільйонам робочих місць і в грошовому виразі прирівнюється до 239 мільярдів доларів.
- У яких напрямках розвивається волонтерство?
- Серед найпоширеніших видів волонтерської діяльності є соціальні їдальні. Один з таких закладів ми відвідали в місті Канзас. Благодійна їдальня утримується на пожертви громадян та церкви. Щодня її відвідує понад триста чоловік. Всі продукти харчування надходять в їдальню за рахунок пожертв від простих громадян. Є спеціальні контейнери, куди ці продукти приносять. Потім вони потрапляють на склади, де їх розфасовують по окремих видах у тару і відправляють в благодійні їдальні. Є також склади, де фасують миючі засоби та інші товари першої необхідності, призначені для безкоштовної передачі малозабезпеченим верствам населення.
Майже всі працівники їдальні, як і складів, окрім менеджера та адмінперсоналу, також волонтери.
Іншим дуже поширеним видом доброчинності є дитячі будинки сімейного типу, схожі на ті, які в Україні починають тільки зароджуватися. Щоправда, в нас витрати на утримання дітей в цих будинках бере на себе держава, а в Америці практикується змішане фінансування як з боку держави, так і волонтерів. Сім’ям, котрі взяли на виховання дітей чи то з пологового відділення, чи тих, батьки яких загинули в катастрофі або позбавлені батьківських прав, виділяють індивідуальні будинки, споруджені за кошти волонтерів, як правило, у приміських зонах. Ми відвідали один з таких будинків, що знаходиться приблизно в 20-30 хвилинах їзди на автомобілі від міста Канзас. Розташований він у мальовничому парку. Біля будинку гарно обладнаний дитячий ігровий майданчик. У сім’ї виховується семеро прийомних і троє своїх дітей. У кожної дитини є індивідуальна кімната, оформлена відповідно до віку. Для найменших - розмальована потішними картинками, обставлена стелажами для іграшок, для старших - учнівськими столами, канцелярським обладнанням та іншим шкільним приладдям. Гарно оформлена вітальня, досить велика простора їдальня. Батьки, хоч як вони нам не хотіли зізнаватися, на кожну дитину щомісячно отримують по 1000-1200 доларів. Тридцятип’ятирічна мати займається виключно вихованням дітей, а батько, крім того, ще й ходить на роботу.
Взагалі, можна сказати, що Америка - це країна волонтерів. Їх можна побачити скрізь: на вулицях, у магазинах, кафе, санаторіях, госпіталях, навіть в аеропортах. Скажімо, в аеропортах, це літні люди, які приходять і допомагають пасажирам орієнтуватися. Нічим не відрізняються від інших службовців – такий же фірмовий одяг, як і в працівників аеропорту. Хіба що на лацкані піджака – табличка з ім’ям та прізвищем.
Коли приземляється літак, то до трапа підходять десятки волонтерів з інвалідними візками, щоб відвезти в будь-яку точку аеропорту пасажирів, яким важко пересуватися.
До речі, про інвалідів. В одній з приватних організацій соціального спрямування ми знайомилися з роботою сектора, який займається роботою з інвалідами. Кожного ранку автобус зі спеціальним підйомником їздить по визначених адресах, забирає людей з обмеженими фізичними можливостями і привозить у центр соціальної реабілітації. Протягом дня з ними займаються лікарі, психологи. Інваліди пересаджують вазони, виготовляють дитячі іграшки та нескладні вироби або ж займаються іншою улюбленою справою. Діють групи за інтересами. Денне відділення цього центру вміщає до п’ятдесяти чоловік. Окрім того, є ще соціальні працівники, які надають допомогу інвалідам безпосередньо вдома. Причому, незважаючи на те, що центр приватний, для людей з обмеженими фізичними можливостями тут все робиться безкоштовно. Держава відшкодовує приватним організаціям усі витрати, пов’язані з тим чи іншим видом діяльності стосовно інвалідів. Звичайно, бізнесменам не так просто займатися цією діяльністю. Адже експертиза по її оцінці проводиться на дуже високому рівні. І будь-яке, навіть незначне порушення, може позбавити всіх пільг.
- Але ж це ніяк не в’яжеться з тим, що нам навіювали десятками років, мовляв, кожен американець живе сам по собі, ні за кого не думаючи. А що ж взамін вони отримують?
- В Америці престижно бути волонтером. А в Україні, даруйте за сарказм, крутять пальцем біля скроні, якщо ти допомагаєш комусь безкоштовно. Там майже на кожному кроці є відповідні офіси, розповсюджується багато буклетів, телебачення постійно транслює відповідні програми. І будь-який американець може дізнатися, де вкрай потрібною буде його безкоштовна допомога.
Волонтерство в Америці фінансово могутнє. Волонтерські осередки мають стабільний дохід завдяки тому, що американські підприємці, які надають благодійну фінансову допомогу тій чи іншій волонтерській або громадській, організації, яка використає це в подальшому на потреби малозабезпечених людей, автоматично звільняються від сплати податків на ту суму, на яку пожертвували. А в нас навпаки – благодійна допомога до того ще й оподатковується значними відсотками. І тому не дивно, що українські підприємці всілякими шляхами намагаються уникнути участі в благодійності. А якщо її проявляють, то не фіксують у жодних фінансових документах.
У Сполучених Штатах людей, які займаються волонтерством дуже вшановують. Їм організовують вечори-подяки, різноманітні бали. Немає нічого більшого для американця, коли його привселюдно відзначають за волонтерство, вручають якусь грамоту чи невеличкий цінний подарунок. Загалом, вони не чекають на великі подарунки, бо дуже самодостатні люди. І тому для жителів США важливою є подяка від суспільства.
- Сергію Францовичу, а що ж заважає українцям займатися волонтерством?
Не тільки на Красилівщині, а й на Хмельниччині немає центру, який би навчав волонтерства, проводив круглі столи чи семінари з цієї проблеми. І якраз ідея нашої групи, яка відвідала Сполучені Штати, полягає в тому, щоб утворити такий центр відновлення волонтерства на Хмельниччині. З цього приводу уже маємо відповідні домовленості з американською стороною. Як результат нашої поїздки, в недалекому майбутньому в Україну планується завезти два контейнери з інвалідними візками та іншими засобами для реабілітації.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую