Піцерія «Челентано»: витримка …у «надцять» років…

Забігаючи наперед, одразу скажу: пі­церія «Челентано», що знаходиться на вулиці Проскурівській (навпроти кінотеатру імені Тараса Шевченка), її од­нозначно втратила майже за усіма по­казниками.
Судіть самі: колись, фактично, пер­ший у нашому місті заклад громадсь­кого харчування подібного ти­пу нині може отримати «орден» …най­гіршого. Почати хоча б з інтер'єру.

ДИЗАЙН
Якщо мені не зраджує пам'ять, то внутрішнє оздоблення піцерії зміню­валося лише один раз. І то декілька років тому. Донині симпатично вигля­дають величезні дзеркала, котрі роз­ташувалися поміж дверцят до туалет­ної кімнати. Репродукції фотокарток відомих митців справді гармонійно до­повнюють інтер'єр «фірмових» зеле­них стін закладу. Проте і дзеркала, і картини давно втратили свій блиск та шарм – брудні та подекуди подряпані. Вони, чесно кажучи, не просто приї­лися, а банально псують інтер'єр. Та, напевно, найприкрішим є те, що еле­менти дизайну «Челентано», вже по­крилися величезним шаром жовтува­того нальоту цигаркового диму, який літає у піцерії. Справа в тому, що зал для курців ніяк не відокремлений від залу для тих, хто не курить. Ось і ви­ходить, що увесь тютюновий дим не просто чути аж біля барної стійки, ним усе оповито.

ЇЖА
За що я любив стару, добру піцерію «Челентано»? За піцу. Вона донині тут смачна. Проте, не дивлячись на це, картину псують тарілки. Вони просто масні. Вибачте, таке відчуття, що їх лише сполоснули водою після попе­реднього відвідувача, забувши хоча б капнути найдешевшого миючого засо­бу. До речі, можливо, й не до теми. Куштувати насправді смачну піцу у зи­мовому одязі незручно. А у залі, де не курять, у «Челентано» немає жод­ного гачка чи вішалки, де можна прилаш­тувати своє пальто. Можливо, вона є десь там… Та, вибачте, чому, я пови­нен вішати свою куртку чи пальто... так далеко?

ЦІНИ
Якщо коротко, то одні з найвищих. Лише основа піци у «Челентано» ко­штує 15 гривень. До того ж, на зви­чайному стенді, де у подібних закла­дах розміщується усе меню, не було ані слова про «маленьку» піцу. Є лише стандартна. Звісно, можна обирати на­чинки. Наша була: подвійний сир (по­рція 8 гривень) плюс кукурудза за 4 гривні, плюс курка за 11 гривень. Всього, враховуючи один «грецький» са­лат, який потягнув майже на 20 гри­вень (12 гривень за сто грамів), сто гра­мів коньяку та колу, ми заплатили майже 90 гривень! І це – у закладі швидкого харчування!

ОБСЛУГОВУВАННЯ
Що позитивного, окрім смачної пі­ци, є у «Челентано»? Та, на мій смак, нічого. Хіба що обслуговування. На­приклад, дівчина, котра приносила нам піцу, побажала смачного та дала прибори, яких не вистачало. Жінка на касі старанно виписувала нам чек. Що­правда, затримавши на касі купу клі­єнтів. Щодо іншого, то у закладі одно­значно необхідно щось змінювати.