Гірчиця, майонез та помада

Наша газета вирішила дізнатися, який пральний порошок пере краще. І з’ясувала, що потужна реклама ніщо у боротьбі з плямами

Пральний порошок – це суміш великої кількості хімічних компонентів. Вміння виробника скласти правильну хімічну формулу, яка оптимально поєднує активні речовини, дозволяє створювати дієві пральні порошки. Проте, це лише теорія. На практиці, з’ясувала наша газета, хороший порошок підібрати важко. Звідки такі висновки? Вся справа в експерименті, який ми влаштували в редакції. Для нього взяли абсолютно ідентичні шматки бавовняної тканини та поставили декілька плям: гірчиці, майонезу, томатного соку, хрону, варення та губної помади. А потім занурили наші піддослідні матеріали у порошковий розчин.

Шість годин замочування
До речі, для експерименту обрали три різні види порошку. Точніше, вони усі були пристосовані для надання речам білосніжного кольору, а ось за ціною дещо різнилися.
Зокрема, найдорожчим серед пральних засобів у нас став порошок «Тайд» (середня ціна 8 гривень), який нині доволі активно у телевізійній рекламі пропонують замінити на декілька пачок «дешевого». Користуючись порадами знову ж таки реклами, купили пачку прального порошка «Гала», який, в середньому, на дві гривні дешевше коштує від «Тайда» та повинен прати навіть при температурі 30 градусів. Ще один пральний засіб, який ми використали у експерименті, німецького виробництва та коштує 55 гривень. Проте, це ціна за чотирилітрову пляшку. Отож, порівнюючи із 400-450-грамовими пачками – майже копійки.
Наступного дня взялися прати плями, що в’їлися. Звісно, спочатку три шматки тканини замочили у воді з пральним порошком. До того ж, для точності експерименту, кількість пральних засобів взяли однакову. Приблизно через шість годин після замочування приступили до прання. Терли сильно та довго. Потім знову залишили наші бавовняні тканини помокнути у пральному розчині. Лише через дві години почали полоскати. Прикро, та на усіх екземплярах так і не вдалося випрати пляму від губної помади. До речі, найкраще зі своїм завданням із виведенням плям впорався пральний порошок «Гала». Проте, сказати «найкраще» – не означає, що він вивів усі плями. Вони залишилися. Проте, значно менше помітні, ніж після прання тим самим «Тайдом». Між іншим, останній відмінно впорався з плямою від томатного соку. Чого не скажеш про порошок німецького виробництва. Він, до речі, так і не зміг надати тканині яскравого білого кольору. Незважаючи навіть на своє західне виробництво. Отож вердикт нашого експерименту один – без плямовивідника не обійтися. Та це вже зовсім інша історія…

До речі…
Найпоширеніші в нас порошкоподібні мийні засоби. Вони повинні ефективно прати речі щоденного користування (постільна білизна, одяг і т.д.). Порошкоподібні мийні засоби гранулюють. Це необхідно для зручності у використанні. Для виробів з делікатних тканин, шовку й вовни рекомендується використовувати рідкі мийні засоби. Вони мають спеціальний склад (наприклад, засіб для прання вовни не містять ензимів, тому що останні пошкоджують тендітні волокна вовни), понижений рівень ph і забезпечують дбайливіше ставлення до тканин, особливо пофарбованих. Рідкі мийні засоби також можуть бути ефективні при пранні малозабрудненої білизни. А от використовувати їх для прання брудної білизни не варто, із цим вони не впораються. У дорогих супермаркетах з’явився ще один вид мийних засобів – таблетки. Вони бувають одношарові швидкорозчинні або багатошарові з регульованою швидкістю розчинення шарів. У другому випадку активні речовини включаються в роботу по черзі: спочатку ензимні підбілювачі потім кисневі.