«Як Ви яхту назвете...»,

Кіт – господар 2011 року за японським гороскопом, за китайським – Кролик. А як поводяться ці тваринки із людьми, з якими вони не раз на дванадцять років, а все життя. Журналісти газети «Є Поділля» з’ясовували про життя та історії людей із такими ж «пухнастими» прізвищами.

Марина Кот, хмельницький нотаріус: «До заміжжя у мене було таке гарне прізвище – Колоколова, тому Кот спочатку дуже не подобалося, але з роками звикла. Ці Коти з Білорусі, «заслані» на Україну. Проте в Хмельницькому, особливо в мікрорайоні Лезневе, прізвище Кот дуже поширене. І коли люди чують Кот, уявляють, що тут сидить великий кіт-товстун, а коли приходять, бачать жінку-кішечку. Сюрприз!
І хоча до собак я ставлюся краще, ніж до котів, вдома маю милу тварючку — кицьку-сфінкса Жужечку».

Андрій Кріль, депутат Хмельницької районної ради: «Щодо походження прізвища – важко щось відповісти. Але точно знаю, що рід починається із села Зеленче Дунаєвецького району. У цьому поселенні прізвище Кріль – одне із найпоширеніших. І нині там живуть мої родичі. Я думаю, що моє прізвище мені допомагає. Коротке, просте, легко запам’ятовується. Отож завдяки прізвищу і високому зросту мене завжди  упізнають!
Вдома ніколи кролів не мав, але до всіх тварин, і до кроликів, і до котів, собак та й інших ставлюся дуже добре. В деякій мірі тварин люблю більше, ніж людей, бо вони ніколи навмисно зла не роблять».

Евеліна Заєць, начальник служби у справах дітей Дунаєвецької районної держадміністрації: «Трохи складно було звикнути до нового прізвища, коли вийшла заміж і стала Евеліною Заєць. Спочатку навіть не завжди реагувала на нього. На жаль, походження прізвища важко з’ясувати — дід мого чоловіка загинув на війні. Відомо лише, що родина Зайців родом з мальовничого села Маліївці на Дунаєвеччині».