Діти з Волновахи святкуватимуть Великдень у хмельницьких сім'ях

У п'ятницю, 6 квітня, до Хмельницького прибуде 55 дітей з Волновахи, аби в нас відсвяткувати Великодні свята. Як розповідає ініціатор акції Аліна Скоморохова, з вокзалу малеча спочатку поїде до Хмельницької гімназії №1 імені Володимира Красицького. Там для них підготували прийом, а потім вже їх розвезуть по області в сім'ї.

“Це діти, які не знають, як печеться паска, як складається великодній кошик. Вони не знають, як родина святкує, як сім'я ходить на службу Божу, - говорить волонтерка. - Там немає таких традицій, адже тільки зараз у них починають відбудовувати українську церкву. Зараз ці 55 дітей будуть святкувати Великдень разом з родинами українськими. У гімназії приготували тематичну виставу для них і просто добре, щоб діти поспілкувалися. Нехай дружать. Їм це дуже потрібно. Адже діти зі Сходу жадні до українських книжок, жадні української мови”.

Як повідомляє пані Аліна, це не єдина соціальна ініціатива, яка направлена об'єднувати діток Сходу і Заходу. Жінка працює керівником великого підприємства, але паралельно активно займається волонтерською справою. “Я є партнером і співорганізатором багатьох дитячих міжнародних проектів. Всі вони пов'язані з поїздками в зону АТО і допомогою хлопцям-воїнам. Разом з іншими волонтерами з Донецької області ми започаткували спільні дитячі міжнародні проекти. На жаль, дітки Сходу не зовсім розуміють традиції України, не до кінця розуміють якою є Україна. Тому що на тій території були інші традиції та інший спосіб життя, - каже вона. - Коли ми почали їздити на Схід, дітки Хмельницької гімназії №1 самі запропонували: давайте зробимо воїнам подарунки. А ми їх особисто відвезли на передову”.

Батьки школярів теж долучилися до цього. Виникла ідея, а чому б не встановити рекорд України? Разом вони напекли 3250 тістечок для воїнів АТО, зробили коробки з ангелочками. Кожна дитина написала побажання на коробці. А потім приїхала директорка книги рекордів України Ганна Крисюк і зафіксувала рекорд.

“Коли ми відвезли ці коробочки на передову, реакція була неймовірна. Хлопці, які стоять під кулями, були вражені. На одному блокпості нам дозволили бути всього сім хвилин. І коли бійці почали брати ці коробочки з дитячими побажаннями, то багато хто плакав. Хтось говорив, що в нього вдома троє дітей, хтось говорив, що повернувся з полону, - згадує волонтерка Аліна Скоморохова. - Коли ми приїхали додому, військові передали гільзи з передової та хліб. У школі ми провели урок миру, і такі заходи обов'язково треба робити”.

Поїздка дітей за кордон у рамках проекту "Дитячий футбол миру". Фото: facebook.com

Ще один проект, партнером якого виступає жінка, “Дитячий футбол миру”. Діти з зони АТО з соціально нестабільних родин, діти-сироти, діти під опікунством з тої зони і з нашої, діти бійців АТО беруть участь у цьому міжнародному проекті. “Ми збираємо футбольні команди з дітей. У рамках проекту ми їдемо з ними в десять країн світу. У чотирьох з них вже побували: в Австрії, Угорщині, Польщі, зараз в Молдові, - зазначає вона. - Ми граємо футбол миру, також їдемо в посольство, де розказуємо, що відбувається в нас”.

За словами Аліни Алімівни, завдяки спілкуванню наших дітей з дітьми Сходу, вони стають маленькими дипломатами. Адже коли про те, що відбувається в зоні АТО розповідає дитина-очевидець, а не телебачення, сприймається зовсім по-іншому. “Я всім розповідаю про випадок, коли ми прибули в Будапешт на першу гру. Автобус приїхав до готелю і поруч був феєрверк. Почувши вибухи, діти почали ховатися під сидіння автобуса. Вони подумали що це артснаряд. Саме ці речі мотивують на щось інше”, - зазначила вона.