ye-logo.v1.2

Там, де живе минуле: чим цікаві і що зберігають архіви Хмельниччини

Суспільство 4858
"Чимало науковців працюють в Хмельницькому архіві над вивченням документів, на яких і ґрунтуються нові наукові дослідження", – розповідає Володимир Байдич
"Чимало науковців працюють в Хмельницькому архіві над вивченням документів, на яких і ґрунтуються нові наукові дослідження", – розповідає Володимир Байдич. Фото: з архіву

Державний архів Хмельницької області є одним з найсучасніших та найбільших архівів в Україні.

Що ми уявляємо собі при згадці про архів? Мільйони документів, тисячі справ, старі світлини і періодичні видання, припорошені пилом віків вони чекають свого часу. Бо кожен з них рано чи пізно відкриє таємницю роду, комусь розкаже щось цікаве з минулого, а комусь – і дасть надію на майбутнє.

З часу створення архівних установ Хмельницької області уже минуло 95 років. Історія Державного архіву Хмельницької області як державної, науково-дослідної, просвітницької установи бере свій початок з часу утворення Подільської губернії, тобто з 1795 року. Ще через 125 років, у лютому 1921-го, при Кам'янець-Подільському повітвиконкомі було утворено архівну секцію, а в квітні 1922-го – повітове архівне управління. Нині Державний архів Хмельницької області є одним з найсучасніших та найбільших архівів в Україні. У спеціально обладнаних корпусах на стелажах протяжністю 24 тисячі погонних метрів зберігається понад 8,6 тисячі фондів, які містять майже 2,6 мільйона документів Національного архівного фонду періоду кінця XVIII - початку XXI століття.

Попрацювати з документами приїжджають навіть іноземці

Навіть коридори Хмельницького архіву нагадують виставкові зали, де погляд не може не зачепитися за цікаві світлини, архівні документи, наукові праці… Експозиції тематичні та час від часу змінюються відповідно до подій та пошукових відкриттів.

«Чимало науковців працюють над вивченням архівних документів, на яких і ґрунтуються нові наукові дослідження, – розповідає Володимир Байдич, директор Державного архіву Хмельницької області. – Щороку визначаємо кращих дослідників та виставляємо на широкий загал їхні праці. Тут можна побачити видання, які написані на основі матеріалів архіву з різних регіонів».

За словами Володимира Григоровича, частина документів архіву вже оцифрована та міститься на електронних носіях. «Уже оцифровано близько п'ятити мільйонів аркушів, у відсотковому співвідношенні – це близько півтора відсотка. Ця цифра може здаватися не надто великою, але, до слова, вона одна з найвищих в Україні серед подібних архівних установ. Оцифровуємо в першу чергу ті документи, які швидко вигорають».

Справжнє архівне виробництво в установі – реставраційний відділ. Кропітка робота реставраторів вимагає знань та професійних навиків. Відтак, документи, що вимагають поновлення та консервації саме тут отримують нове життя та згодом стануть в нагоді дослідникам. Над відновленням та ремонтом документів працюють три спеціалісти. Зізнаються, часто-густо старі документи зберігаються краще, ніж сучасні. Дається в знаки якість паперу, друку. Лише за рік реставраторами архіву здійснено ремонт та реставрацію 60 тисяч аркушів документів з паперовою основою, оправлено та підшито шість тисяч справ.

За підрахунками, протягом року в залах архівних установ працювали понад три тисячі відвідувачів, серед них – понад півсотні іноземців. Найбільше, кажуть, звертаються з питаннями біографічного характеру та підтвердження майнового права, стажу та заробітної плати. Часто архів відвідують школярі, які пишуть наукові роботи. І звісно ж, часті гості – науковці та краєзнавці.

«У нашому архіві зберігаються документи колишньої Подільської губернії, – розповідає Наталія Кузьміна, начальник відділу використання інформації документів Державного архіву Хмельницької області. – А це не лише сучасна Хмельницька область, а й Вінницька, частина Одеської та Кіровоградської областей. Тож в пошуках документів та інформації дореволюційного періоду до нас приїжджають з багатьох регіонів».

Найдавніший документ, який зберігається в архіві, належить до XV століття

Часто-густо люди, переступаючи вперше поріг архіву, не уявляють, що це, думають, що про кожного є окрема справа, де зібрано все, що стосується життя кожного з нас. Власне, в архіві ми зберігаємо все, що нам передали. Усе потрібно шукати. І можна знайти чимало цікавого. Досліджувати власний родовід, складати генеалогічне дерево – це надзвичайно цікава справа. А коли береш до рук документи, яким сотня-друга років і розумієш, що це стосується твого роду, то в багатьох перехоплює дух. Звісно, і об’єм роботи чималий. Для зручності відвідувачів розроблені путівники, в яких відображені усі фонди. Ми багато працюємо з запитами, але запрошуємо людей, які потребують інформації, приходити до архіву та працювати у читальному залі. Вони можуть самостійно опрацьовувати документи».

В архіві розповідають, що в останні роки надзвичайно багато запитів стосувалися підтвердження національності для оформлення «карти поляка». Саме тому першочергово оцифровувалися метричні книги з костелів. Їх наразі уже можна подивитися в цифровому вигляді. Частково оцифрована інформація по синагогах, дещо менше по – церквах.

Під час пожежі в Кам’янці-Подільському, коли горів архів дореволюційного періоду, було втрачено чимало особливо цікавих фондів, особливо таких, які відображали історію краю того періоду. Нині триває їх ідентифікація. Архівісти сподіваються, що робота з відновлення та відтворення цих фондів буде завершена вже в наступному році. Лише, кажуть, тоді буде зрозуміло, який відсоток документів втрачений безповоротно.

«У фондах зберігається чимало цікавих книг дорадянського періоду, – розповідає пані Наталія. – А от найдавніший документ, який зберігається в архіві, датується серединою XV століття. Цей документ був знайдений цілком випадково. На нього натрапив хтось з працівників, гортаючи старі архівні справи».

«Мозок» архіву, звісно ж, його сховища. Вони займають шість поверхів – з третього по дев’ятий. Тут, на спеціальних стелажах у коробках з описами зберігаються справи, при певній вологості та температурному режимі без доступу світла. Є спеціальні сховища для фотографій, багато з них – на негативах. В архіві є багата наукова бібліотека, де зберігається чимало книг, журналів, газет. Тут кожен, хто пише наукову роботу, знайде чимало цікавої інформації. Доступ до сховищ мають лише певні працівники. Але іноді архівісти роблять виключення для студентів та учнів. Кажуть, це важливо у плані розуміння молоддю величезного інформаційного багатства минулих часів.

Коментарі:

Raya S 17.01.2019 19:01

Що робити коли не хочеш працювати по сучасним стандартам, запросив Ірину ОЛІЙНИК і хай вона пише про "сyчасність" та оцифрування, копії якого можна побачити тільки завітавши до архіву ????. А можливо, вони, мабуть так запрацювалися що і не помітили що сучасні архіви роблять доступними копії для дослідників через інтернет. Або я мабуть не розумію, що це круто що іноземці особисто приїздять ???? і у них на сучасних ???? моніторах Хмельницького архіву вивчають. Цім іноземцям так зручніше щоб свої монітори дома не псувати. Мабуть, це сучасне бажання іноземців проводити відпустку у архіві. Також сучасні іноземці володіють мовами усіх документів де записані їхні предки. Якщо Хмельницький архів назвали "одним з найсучасніших... в Україні", то як навати тi архіви що дійсно працюють "супер-пупер сучасні"?

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую