ye-logo.v1.2
30 Березня, 2020

Хмельничанам презентували документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має»

Суспільство 647
Про фільм хмельничанам розповіла авторка ідеї, продюсерка фільму Леся Воронюк
Про фільм хмельничанам розповіла авторка ідеї, продюсерка фільму Леся Воронюк. Фото: автора

У стрічці дослідили мовне питання в історичному та просвітницькому контексті.

Вчора, 17 лютого, у Хмельницькому в кінотеатрі Шевченка показали документальну кінострічку про дослідження мовного питання в Україні під назвою «Соловей співає. Доки голос має». Автори фільму розвінчують низку міфів, пов’язаних з українською мовою. Кінокартина без закадрового тексту та професійних акторів. У зйомках взяли участь люди із реальними історіями досліджень і власних життєвих досвідів, у деяких фрагментах задіяли також військових.

Як розповіла авторка ідеї, продюсерка фільму Леся Воронюк, робота над кінострічкою тривала впродовж трьох років й відбувалася у п’яти країнах: Україні, Білорусі, Ізраїлі, Великобританії та США. Багато часу було витрачено на збір потрібної інформації, щоб розкрити різні погляди на питання мови. До роботи залучали фахових лінгвістів, дослідників.

«Ідея фільму виникла у 2014 році, коли розпочалася фізична війна на Сході. Тоді я чітко зрозуміла, що інформаційна гібридна війна триває загалом на всій території України. Від цієї війни жоден із нас не може бути застрахований. А в українського суспільства ще не вироблено імунітет встояти перед неправдивою інформацією, яка запущена російською пропагандою для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні, - йдеться у повідомленні. - Багато міфів було запущено в цей час щодо української історії, українських героїв, української культури. Найбільше цих міфів стосувалося української мови. Тому що мова є перевинним ідентифікатором нації. А коли мову забирають, підмінюють поняття, говорять, що мова немає значення, що українська мова – це сільська мова, що суржик – не проблема. Тоді дуже легко запропонувати і підсунути альтернативу, наприклад, російську мову, як це сталося в Білорусі. І завдяки іншій мові втілювати свою ідеологію».

На показ фільму прийшло чимало військовослужбовців.
Леся Воронюк: «Якщо держава втрачає мову, вона втрачає ідентичність, дуже слабка безпеково, залежна економічно і не може повноцінно розвиватися, як незалежна держава».

У фільмі наводиться досвід вирішення мовного питання у Білорусі та Ізраїлі. Автори аналізують історію цих держав і доводять, що мова є одним з головних факторів національної безпеки.

«Білорусь має з Україною спільне історичне минуле, зокрема час радянської окупації. У Білорусі сучасна російська пропаганда діє абсолютно такими ж методами і сценаріями, як в Україні. Теж риторика, що мова немає значення, але разом з тим, давайте хай це буде російська, а не білоруська, - говорить Леся Воронюк. - У 1995 році в Білорусі на референдумі проголосували за російську, як другу державну. І російська мова практично витіснила білоруську. Сьогодні складається нездорова ситуація, коли у своїй рідній країні білоруси, які спілкуються білоруською, вважаються маргіналами чи дисидентами. Це може призвести до вимирання мови».

На противагу досвіду Білорусі у фільмі наводиться досвід Ізраїля, де склалася протилежна ситуація. «Коли 1948 році відновилася держава Ізраїль, євреї поверталися з різних країн і спілкувалися відповідно різними мовами. Вони швидко зрозуміли: якщо не буде єдиної їхньої національної мови, вони не зможуть склеїти докупи країну. Тоді вони створили цілі дослідницькі центри, які відновлювали іврит. І їм це вдалося», - додає продюсерка.

Як зазначають автори фільму, цільова аудиторія кінострічки – це російськомовні громадяни України. Прем’єрна стрічки в Україні відбулася у столиці в листопаді минулого року. З того часу фільм показали практично по всій території України. Відбулося понад сто показів, і найбільший запит на стрічку, за словами Лесі Воронюк, спостерігається саме на Сході України, оскільки там більш гостро стоїть мовне питання.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую