«Швеция отказалась от борьбы с коронавирусом» - чи варто вірити такій новині

Ще вчора, 17 березня, азербайджанське видання «Haqqin.az» видало новину російською: «Швеція відмовилася від боротьби з коронавірусом: «Цей вірус не загрожує людям». Її підхопили ряд видань Росії та маловідомих ресурсів України. Та лише на «Haqqin.az» за добу цей матеріал, якщо вірити лічильнику на цьому ресурсі, набрав понад мільйон переглядів. Почали його поширювати в «Фейсбуці» у хмельницьких спільнотах. Та чи варто вірити цій новині?

Ось фрагмент, мовою оригіналу: «Шведские ученые утверждают, вопреки мнению своих коллег из других стран, что коронавирус… безопасен! Мол, среди заразившихся уровень смертности всего 2 процента». Але які вчені? Якого інституту? Якої клініки? Жодного згадування. Це може свідчити про те, що жодних подібних заяв не було. Не знайшли ми нічого подібного й на сайті Уряду Швеції. Немає згадки про такі ствердження вчених і на сайті Агентства громадської охорони здоров'я Швеції.

Читаємо далі, російською: «В Швеции число заболевших превысило отметку в 1000 человек. Умерли три человека, один выздоровел, трое в тяжелом состоянии. В последнее время не зарегистрировано большого числа новых случаев заражения. И сейчас здесь весь бизнес продолжает функционировать в прежнем режиме, как ни в чем ни бывало». А тим часом, у Швеції не три померлих, а вісім, а захворівших вже понад 1,2 тисячі. Та розбіжність у цих цифрах можна пояснити тим, що все швидко відбувається і невідомо станом на який день брав дані азербайджанський ресурс. А щодо роботи бізнесу «как ни в чем ни бывало», то… «Оскільки поїздки зменшуються, а людям кажуть частіше залишатися вдома, підприємства бачать, що клієнти зникають майже за одну ніч. Це призвело до різкого зростання кількості працівників, які отримали повідомлення про звільнення», - пише Radio Sweden, яке фінансується Урядом цієї країни, але є громадським некомерційним медіа.

За даними азербайджанського ресурсу, шведи вважають, що короновірус не загрожує людям.

Отож, підтвердити дані, наведені на «Haqqin.az» ми не змогли. Утім цей матеріал почали активно поширювати у Фейсбуці по різних групах, зокрема і хмельницьких. Ось, до прикладу, певний Анатолій Фоминенко – користувач, який має усі знаки несправжнього аккаунту, а бота. На фотографії – не обличчя пана Анатолія, а вантажівка. Та й сторінка в Фейсбуці була створена 2 березня і наче цей користувач з Києва. Але чому тоді розповсюджує матеріал азербайджанців у хмельницьких групах? І в друзях у нього є ряд користувачів, які зареєструвалися лише в березні. Можливо збіг, а може й ні. Як пояснення, можливо, щоб «розкрутити» інший ресурс – з України. Бо матеріал поширюють не з «Haqqin.az», а з іншого сайту, який зареєстрований в Дніпрі.

У Фейсбуці почали поширювати новину, підтвердження якій немає.

Відзначимо й інше, що до сьогодні в Швеції не було такого карантину, як, до прикладу, в Україні. Але вже 18 березня уряд Швеції прийняв рішення про тимчасове закриття державних кордонів (з 19 березня на 30 днів) для іноземних громадян з країн, що не входять в Зону економічної торгівлі та Швейцарії у зв'язку з пандемією коронавіруса. Можете перевірити на сайті уряду Швеції.

Останнім часом у суспільстві почала активно поширюватися фейкова інформація про епідемію коронавірусу, У зв'язку з цим, Інститут Масової Інформації підготував список порад для громадян щодо того, як споживати інформацію, щоб уникнути паніки і не стати жертвами маніпуляцій чи брехні:

- Не довіряйте емоціям. Зупиняйтеся на 10 хвилин щоразу, коли емоції змушують вас поширити інформацію, особливо якщо йдеться про допис у вайбері, фейсбуці та інших соцмережах. Під час “зупинки” шукайте підтвердження або спростування інформації, яка спричиняє у вас сильні емоції.
- Користуйтеся лише достовірними джерелами. До таких джерел ми зараховуємо: офіційні сайти ВООЗ, UNICEF, МОЗ, урядовий сайт covid19.com.ua; користуватися сайтами, які увійшли до “білого списку” ІМІ, зокрема це Укрінформ, “Ліга”, “Український тиждень”, “Українська правда”, Радіо Свобода, “Цензор”, “Громадське”, “Дзеркало тижня”, “Новое время” та інші.
- Рахуйте факти. Зверніть увагу на те, скільки конкретних і підтверджених фактів подано в дописі, який ви хочете поширити. А скільки емоцій і оцінних суджень?
- Оцініть джерело інформації. Кожен факт повинен мати чітко визначене і назване джерело, яке легко ідентифікувати і перевірити. “Тайванські вчені”, “працівники Стенфордської лікарні” не можуть вважатися джерелом, оскільки це узагальнене поняття, яке неможливо перевірити та ідентифікувати. Це означає, що інформація з посиланням на таке джерело є фейком.
- Не варто довіряти інформації, яка супроводжується емоційним оцінюванням, наприклад “смертельний”, “жахливий”, “чудовий”, “прекрасний” тощо. Майте на увазі, що такі “прикметники” – це метод маніпуляції вашою думкою.
- Утримайтеся від поширення емоційної інформації із соціальних мереж та вайбер-груп. Саме в цих джерелах інформації міститься найбільше паніки та фейків. А ліпше обмежте за можливості час, що ви там проводите.
- Балансуйте. Щоб не вигоріти емоційно і не піддатися паніці, шукайте позитивну інформацію. Шукайте те, що вас потішить, і обов'язково стежте за матеріалами, що вказують шляхи розв’язання ситуації, яка вас бентежить. Ми також радимо утриматися від перегляду фільмів чи читання книжок про масові епідемії.
- Видаляйте без сумнівів усі рекомендації щодо лікування хвороб чи посилення імунітету, окрім рекомендацій від медичних установ та ідентифікованих профільних лікарів – вірусологів, інфекціоністів, імунологів. Відомі блогери, політики, лідери думок і спеціалісти з інших сфер не є компетентними і не можуть роздавати порад щодо лікування.

Поради Інституту масової інформації.