Не пий з криниці...

“Рівень нітратів у наших криницях перевищує норму вчетверо” – таке тривожне повідомлення надійшло на адресу нашої редакції від жительки села Бахматівці Хмельницького району. За однією із сільських версій – через інтенсивний обробіток земель довкола села. Тож, хто отруює сільські криниці, та які це має наслідки, з’ясовували кореспонденти “Є Поділля”.

Небезпечний спадок
Ех, недарма екологи прогнозують у найближчому майбутньому війни за запаси чистої питної води, якщо вже й нині її важко знайти. Сталий стереотип щодо чистоти води у сільських криницях, луснув, як мильна бульбашка, щойно санітарно-епідеміологічна служба взялася перевіряти цю воду на вміст нітратів. Поштовхом став сумний привід: через нітратне отруєння в середині травня померли двоє немовлят на Вінниччині та Тернопільщині. Виявилося, вода, якою розводили суміш для малюків, мала перевищення норми вмісту нітратів... Після цього прем’єр-міністр наказав медикам та комунальникам за два місяці перевірити всі джерела питної води й організувати їх постійний моніторинг.
Винятком не стали й Бахматівці. І як показали проби, там у криничній воді рівень нітратів перевищував норму аж втричі, а подекуди – майже вчетверо. Якщо вдатися до цифр, то в одному літрі води виявили по 140-170 міліграмів нітратів при нормі 50 міліграмів на літр. Саме вони роблять живу воду мертвою. В прямому значенні цього слова. Як стверджують фахівці, перевищення норми навіть вдвічі – вже становить потенційну небезпеку, особливо для дітей.
“Бахматівці – не єдине село, де у сільських криницях є перевищення рівня нітратів, – розповідає завідувач санітарно-епідеміологічним відділом Хмельницької районної санітарно-епідеміологічної служби Олег Балашов. – Тож нарікати на місцевого інвестора не варто. Скоріше – цей нітратний  спадок – ще від колгоспів, адже щоб нітрати потрапили через грунт аж до води, має пройти 15-20 років. Нині подібна ситуація, на жаль, типова для багатьох сіл району. За даними вибіркового контролю, криниці з перевищенням нітратів є чи не у кожному селі”.
Олег Васильович стверджує, що найбільшу небезпеку вода з перевищенням рівня нітратів становить для немовлят до трьох років та вагітних жінок. Тому, в першу чергу, у селах перевіряли ті криниці, якими користуються сім’ї з малюками. “Нітрати провокують токсикоз, аномалії розвитку плоду, викидні та передчасні пологи, – каже Олег Балашов. – У малюків – водно-нітратну метгемоглобінемію. Хвороба настає в результаті того, що нітрати під впливом кишкових бактерій перетворюються у нітрити, всмоктуються в кров, інактивують гемоглобін і залишають клітини без кисню. Дитина задихається, починаються судоми, а тіло синіє. Якщо малюкові вчасно не надати допомогу, то дитина може померти. Небезпечні нітрати і для дорослих. Сьогодні в Україні тільки 10 відсотків нітратних отруєнь діагностують як такі, у решті випадків встановлюють найрізноманітніші діагнози. Адже нітрати зумовлюють рак передміхурової залози та шлунку, онкопатологію головного мозку, пригнічують імунітет”.

П’ємо ту, яка є...
Бо іншої у Бахматівцях немає. У селі 29 криниць громадського користування. Ще є у кожного доброго господаря на подвір’ї. Водогону у селі ніколи не було.
“Налякали нас нітратами добряче, але п’ємо те, що маємо, – каже секретар сільради Марина Матвійчук. – Сказати, що люди у нас хворіють – значить збрехати. У нає в селі є три жінки, котрим вже по 94 роки. І вони з народження п’ють цю воду. Село наше в долині, тож як тільки-но дощі – усе з пагорбів стікає, криниці наповнює. Колись в нас колгосп славний був, ані нітратів, ані пестицидів на поля не шкодував. Тепер маємо те, що маємо...”
Родина Вітюків одна з тих, чию воду перевіряли на нітрати, та виявили перевищення норми втричі. “Пили ту воду, і п’ємо зараз, – зізнається бабуся Оксана. – А куди діватися. Іноді беремо через дорогу. Але де гарантія, що там вода чистіша? Дитині даємо тільки кип’ячену воду, варимо чаї. Хлопчик наш, Богу дякувати, не хворіє. Криницю чистимо і води щодня беремо відер по п’ятдесят на день – до дна вичерпуємо. На смак – вода як вода”.
У селі зізнаються, що ніхто спеціально води не купує. По-перше, тут спрацьовує чисто емоційний фактор, мовляв, у криниці своєї води повно, то як це – купувати? По-друге, з мізерних сільських статків не так вже й накупишся тієї води, бо щоб приготувати їжу для родини – літра не вистачить. І нарешті, ніхто з них не впевнений, що в бутлях нині продають справді якісну воду, а на своїй, криничній, кажуть вони, виросли...

Кип’ятінням проблему не вирішиш
Згідно з чинним законодавством, санепідслужба доводить до відома органи сільського самоврядування про великий вміст нітратів у криницях та небезпеку вживання такої води і сільради зобов’язані забезпечити жителів питною водою гарантованої якості. “Але як?” – питають у Бахматівцях. Якщо уся вода в селі майже однакова за складом. Побудувати водогін за мізерний бюджет – з розряду фантастики. Централізоване забезпечення чистою водою тих сімей, в котрих є малюки до трьох років (і така державна програма існувала) – та ж сама фантастика, бо грошей в держави на це немає. Тож як би там санітарно-епідеміологічна служба не забороняла пити  воду з нітратами, якщо іншої у селі немає, то доводиться жити, як у російську рулетку грати. Головне, аби не вистрілило...
Втім, у санепідслужби своя позиція і грати у таку рулетку вона не радить. Краще дотримуватися простих рекомендацій. “Кип’ятіння нітрати не вбиває – варто про це пам’ятати, – стверджує завідувач санітарно-епідеміологічним відділом Хмельницької районної санітарно-епідеміологічної служби Олег Балашов. – Тож якщо ви користуєтеся водою з криниці, не полінуйтеся і перевірте її склад у санепідстанції. Якщо ж у криничній воді вже виявлене перевищення рівня нітратів, можна провести очищення криниці від мулу, що трохи знизить рівень нітратів. Найкращий вихід: ставити на такі криниці фільтр зворотного осмосу. Він вбирає 95-97 відсотків нітратів. Крім того, безпечно користуватися водою з водогонів: вона подається зі свердловин і перекрита водонепроникними породами, що захищає таку воду від забруднення.”

Чисті місця
Як не дивно, але найчистішими від нітратів виявилися криниці в селах, котрі розташовані ближче до річки Південний Буг (а ми ж то звикли думати, що річкова вода, м’яко кажучи, брудна...) “За результатами досліджень, найбільше криниць, вода в яких відповідає нормі, знаходиться в Копистині та Масівцях, – стверджує Олег Балашов. – Ці села – найближче до річки, а в Південному Бузі нітратів якраз немає”.