Гуфі та небезпечні відходи: як у Хмельницькому впроваджують сортування сміття

Кореспонденти сайту «Є» вже писали про шлях Хмельницького до створення комунального сміттєпереробного заводу та майбутнього перетворення нинішнього полігону твердих побутових відходів на зелену гору з деревами. Однак для повноцінної роботи цього заводу, який міська влада планує запустити у 2022 році, необхідно запровадити роздільний збір сміття.

Для більшості країн Європейського Союзу сортування сміття вже стало нормою та невіддільною частиною державної політики. Зокрема у звіті Європейської комісії «Пластикові відходи у середовищі» вказано, що сортування сміття передбачене у директиві ЄС від 1999 року. Згідно з цим документом, такий підхід допомагає збільшити обсяги переробки відходів, насамперед, пластику.

За матеріалами «Євробібліотеки», завдяки впровадженню подібних підходів у Швеції, Швейцарії, Німеччині та Австрії нині переробляють понад 97 відсотків побутових відходів.

Крім того, на Заході боряться з пластмасою, яка не підлягає переробці. Видання «DW» повідомляє, що у ЄС до 2021 року мають заборонити пластикові тарілки, столові прилади, трубочки для пиття, тримачі для повітряних кульок і ватні палички одноразового використання.

Натомість в Україні на державному рівні поки що лише напрацьовують законопроєкти, які покликані змінити підхід українців до поводження з побутовими відходами. Зокрема, запровадити обов’язкове сортування сміття. Як же нині над цим питанням працюють у Хмельницькому спробували з’ясувати кореспонденти сайту «Є».

Збір небезпечних відходів — перший крок до порятунку довкілля

Першим кроком до повноцінного сортування сміття у Хмельницькому став збір небезпечних відходів. Зокрема, батарейок, акумуляторів, люмінесцентних ламп, ртутних термометрів, фарб, косметики. Саме вони становлять небезпеку для довкілля та можуть сприяти виникненню важких захворювань у людей. Наприклад, одна батарейка забруднює 400 літрів води та 20 квадратних метрів ґрунту, а ртуть з одного термометра — 6 тисяч «квадратів» повітря.

Збором таких відходів у хмельничан вже два роки займається екобус. За цей час він розширив географію своїх зупинок. Також у червні він почав приймати небезпечні відходи у жителів Олешина та Іванківців.

За словами директора офісу «Розумне довкілля. Хмельницький» Миколи Ваврищука, жителі цих сіл також викидають сміття на місцевий полігон. Тому необхідно приймати й у них небезпечні відходи. Якщо буде створена Хмельницька об’єднана територіальна громада з іншими населеними пунктами, то екобус поїде й туди.

У Хмельницькому в населення вже другий рік поспіль небезпечні відходи збирає екобус. Фото: з архіву редакції.

Найчастіше хмельничани здають батарейки. Також «популярними» видами небезпечних відходів є люмінесцентні лампи, медикаменти. Зібрані відходи Хмельницький далі передає спеціалізованим компаніям на утилізацію або на зберігання.

До теми: Куди поїде хмельницький екобус у липні

«Наприклад, батарейки в Україні поки що ніхто не переробляє. Тому наразі відвозимо їх на зберігання у київське підприємство «Екологічні інвестиції». Туди ж на утилізацію відправляємо протерміновані медикаменти, тару з лаків, фарб і розчинників, електронне обладнання, — розповідає Микола Ваврищук. — Ми періодично перевіряємо наявність у підприємства відповідних ліцензій та навіть приїздимо туди, щоб на власні очі побачити як саме утилізують хмельницьке сміття».

Натомість лампи й термометри, які містять ртуть, з Хмельницького відвозять у Львів. Там їх утилізує державне підприємство «Боднарівка».

Як пес Гуфі став символом сортування сміття та свідомого поводження з відходами

Наразі у Хмельницькому роздільний збір побутових відходів запрацював лише частково. На більшості сміттєвих майданчиків міста є контейнери для пластикових пляшок, а на окремих ділянках — ще й для скла. Втім, це лише початок.

За словами Миколи Ваврищука, у місті наступного року запрацює нова концепція роздільного збору побутових відходів. Згідно з нею, у Хмельницькому з’являться додаткові контейнери для сортування сміття за різними видами. Попередньо роздільно збиратимуть скло, ПЕТ-пляшки та папір. Тоді ж буде запущена повномасштабна просвітницька кампанія серед населення.

«Найскладніше не побудувати завод, а привчити людей сортувати сміття, — зізнається очільник офісу «Розумне довкілля. Хмельницький». — Європейський досвід показує, щоб повністю привчити людей до сортування сміття потрібно три роки. Початковим етапом має бути робота з дітьми. Їм потрібно пояснити, що сміття необхідно сортувати».

У Хмельницькому символом свідомого поводження з побутовими відходами став пес Гуфі, який п’ять прожив років на місцевому сміттєзвалищі. Фото: офісу «Розумне довкілля. Хмельницький».

Таким чином просвітницьку кампанію розпочали з міських шкіл. Микола Ваврищук розповів, що навчальні заклади почали привчати учнів до такої поведінки ще два роки тому. Однак тодішня система мала мінуси — картонні контейнери стояли лише на першому поверсі. Тому офіс «Розумне довкілля. Хмельницький» закупив нові контейнери для кожної школи, які розмістили на всіх поверхах. Їх кількість залежить від розміру навчального закладу. Також кожна школа отримала плакати з псом Гуфі, де чітко вказано що та куди викидати. Саме Гуфі поступово стає символом свідомого поводження зі сміттям у нашому місті.

«Ми думали з колегами, як залучити людей до сортування сміття. Наприклад, діти не сприймають, коли чиновники починають їх вчити, — ділиться Микола Ваврищук. — Спершу я жартома розповів історію про Гуфі — пса, який дійсно п’ять років жив на сміттєзвалищі. Його підібрала моя дружина. Зрештою ми вирішили зробити його символом свідомого поводження зі сміттям, адже він знає як раніше було погано та як все змінилося накраще. За його прикладом ми, хмельничани, теж можемо змінити власне ставлення до відходів». 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Гуфі, наприклад, «розповідає» про небезпеку спалювання городини та опалого листя. Відео: офісу «Розумне довкілля. Хмельницький».

Він додав, Гуфі отримав власну сторінку в інстаграмі, а також у різних відеороликах «розповідає» людям про те, як поводити зі сміттям. Наприклад, сортувати його, не спалювати листя. Гуфі позитивно сприйняли не лише діти, а й дорослі.

Як привчити себе сортувати сміття: поради експерта для хмельничан

Представниця громадської організації «Хмельницький енергетичний кластер» Світлана Каритун вже кілька років практикує сортування сміття та охоче ділиться власним досвідом.

«Найпростіше починати зі сортування пластикових пляшок та скла, адже на багатьох сміттєвих майданчиках для них передбачені спеціальні контейнери, — розповідає Світлана Каритун. — Це надзвичайно просто: вдома їх потрібно кидати не у загальне відро для сміття, а ставити поряд. Викидаючи пластикову пляшку, її спершу потрібно зім’яти, щоб вона займала у контейнері якомога менше місця. Також необхідно окремо здавати в екобус небезпечні відходи».

До теми: Маловоддя, переповнені сміттєзвалища: які кліматичні проблеми переживають міста Хмельниччини

Громадська активістка додає, що після цього можна переходити на «вищий рівень» сортування сміття. Наприклад, окремо збирати папір, метал, старий одяг. Це потребує додаткових зусиль, адже спершу потрібно знайти місця, де можна здати цю вторинну сировину. Зокрема, два роки тому такі заклади у Хмельницькому були нанесені на інтерактивну мапу «Recycle Map» (у перекладі з англійської «мапа переробки» — авт.).

«Нині я не лише сортую сміття, а й намагаюся зменшити його кількість у своєму житті. Наприклад, рідко купую воду в пластикових пляшках. Для мене альтернативою стала багаторазова пляшечка, яку я ношу з собою. А у магазинах та на базарі тепер ніколи не беру целофанових пакетів. Для цього в мене є багаторазові торбини та лотки», — поділилася своїм досвідом Світлана Каритун.

Великогабаритні відходи та підземні контейнери

Інша проблема — великогабаритне сміття, тобто старі меблі, будівельне сміття, гілля дерев, опале листя. Збір таких відходів не входить у тариф. Тому хмельничани нині повинні самостійно вивозити їх на місцеве сміттєзвалище. Звісно, більшість жителів міста не дотримуються цієї вимоги та складують його на сміттєвих майданчиках.

Щоб розв'язувати цю проблему, представники офісу «Розумне довкілля. Хмельницький» вивчили досвід європейських міст і запозичили позитивні практики.

«Цього року ми плануємо відкрити в місті центр збору великогабаритного сміття. Звичайні хмельничани, тобто не компанії, зможуть безкоштовно вивезти туди такі відходи, — розповідає Микола Ваврищук. — Але для цього потрібен автомобіль. Для хмельничан, які не мають такої змоги або у них невеликі обсяги негабаритів, буде передбачена альтернатива. Великогабаритні відходи дозволимо викидати на сміттєві майданчики чи залишати біля своїх осель у визначені дні. Їх за графіком забиратимуть комунальники. Проте до визначеного часу люди повинні зберігати таке сміття у себе вдома».

Підземні сміттєві контейнери стали ще одним прикладом запозичення Хмельницьким закордонного досвіду. Фото: з архіву редакції.

Він додав, ще одним прикладом позитивного закордонного досвіду стали підземні смітники, які стали популярними, наприклад, у Португалії. У Хмельницькому їх встановлюють у громадських місцях, аби уникнути поганого запаху чи непрезентабельного вигляду. За своїм об’ємом підземний смітник заміняє три звичайні контейнери.

За словами начальника міського управління житлово-комунального господарства Василя Новачка, у Хмельницькому їх почали встановлювати у 2018 році. Наразі в обласному центрі діє дев’ять підземних сміттєвих контейнерів. Більшість з них встановлено за бюджетні кошти. Проте до цієї ініціативи долучилися й підприємці. Наприклад, власним коштом такий сучасний смітник встановив забудовник на вулиці Проскурівського підпілля, 111.

«Наразі у нас є машина, яка поряд зі звичайними може обслуговувати підземні контейнери. Плануємо купити ще одну, щоб охопити більшу географію, — розповідає Василь Новачок. — Також цього року планували встановити ще два підземні контейнери. Проте через впровадження карантину міський бюджет зазнав збитків, тому на такі проєкти наразі немає вільних коштів. Думаємо, продовжити працю у цьому напрямку вже наступного року».

Читайте також: Теорія розбитих вікон: як в громаді на Хмельниччині змінюють звичку смітити