ye-logo.v1.2

Традиції приготування куті на Хмельниччині внесли до гастроспадщини України

Суспільство 4808
Напередодні Різдва до енциклопедії української гастроспадщини внесли ще одну страву з Хмельниччини – кутю
Напередодні Різдва до енциклопедії української гастроспадщини внесли ще одну страву з Хмельниччини – кутю. Фото: з архіву

До приготування страви слід братись обов’язково з гарним настроєм, бо інакше їжа не вдасться, а це вважалось поганою прикметою.

Український центр культурних досліджень продовжує проєкт «Гастроспадщина України». Завдяки цій ідеї розпочали створювати першу українську енциклопедію «Українська гастроспадщина: традиції гостинності та культура приготування страв».

Як сайт «Є» писав раніше, деякі страви з різних регіонів України, уже занесені до цієї енциклопедії. Серед них – страва із Хмельниччини - зіньківська ковбаса. А напередодні Різдва до енциклопедії української гастроспадщини внесли ще одну нашу страву – кутю, а також традиції її приготування.

Поділився передсвятковими повір’ями, секретами наших предків та особливостями приготування куті - Хмельницький обласний науково- методичний центр культури і мистецтва.

Традиції, вірування та прикмети

При підготовці до Різдва всі члени родини мають підготувати як душу, так і тіло. У день перед Святвечором обов’язково потрібно тримати строгий піст. Тому не дивно, що дорослі та дітвора із нетерпінням очікують, коли ж зійде перша зірка та можна буде розпочати трапезу.

Вечерю господиня готує увесь передріздвяний день. До роботи вона повинна братись обов’язково з гарним настроєм, бо інакше їжа не вдасться, а це вважалось поганою прикметою.

Основну святкову страву, яка зберегла символізм поминальної, – кутю, ставлять варитись ще удосвіта, щоб із першим промінням сонця вийняти із печі.

Пшеницю, з якої найчастіше роблять кутю, не можна мішати, бо вважається, що «пшениця на полі виляже». Коли зварилась пшениця господиня заливає мак кип’яченою водою щоб настоявся, зціджує воду і дає мак господареві, щоб тер. Господиня в жодному разі цього робити не може. А ще кажуть, що незаміжнім дівчатам не можна облизувати макогін, бо чоловік буде лисим.

Господині не слід у цей день щось позичати, бо «весь рік жебратиме». Також повернути своє, «щоб на рік не бракувало».

До теми: Традиції на Поділлі: хто може посівати і для кого ж насправді залишають кутю.

Попри те, що кожна господиня має чимало клопотів із приготуванням вечері, повинна підтримувати лад та чистоту у хаті. Адже якщо щось розіллє чи насмітить, то заростатиме травою морква та цибуля.

Боронь Боже, з кимось сваритись у цей день. Навпаки потрібно помиритись із ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. У той час, як господиня поралась в хаті, господар обходив своє господарство.

Вважається, що в цей день не можна кричати чи бити худобу. Навіть якщо голосно говорити із курми, то не будуть нестись. Вірять, що на Святвечір худоба буде розмовляти з Богом. Якщо господар лихий до тварин, худоба голодна і заплакана, то на наступний рік нехай не сподівається приплоду. Після вечері господар збирає зі столу їжу і несе до хліва щоб погодувати худобу.

Перед тим як ставити на стіл 12 страв, під нього кидали сіно, щоб дітвора квокала для того, щоб велися кури. Сіно також стелили на сам стіл до нього на кути ставили зубці часнику, «щоб не водилася нечиста сила». Зверху стіл накривають святковою скатертиною. На стіл ставлять дідух, до столу подають дванадцять пісних страв. Кутю потрібно ставити посередені столу в новій макітрі або керамічній мисці. Ставлять стільки ложок скільки членів родини, а також - для померлих родичів. Коли родина сідає вечеряти - запалюється свічка, спочатку потрібно помолитися. Тоді господар першим бере ложкою кутю і починається трапеза. Куті треба обов’язково з’їсти три ложки.

Оскільки Хмельниччина славиться сухофруктами, то готують з них і вареники, і пиріжки, і, звісно ж, узвар. Він, поряд з кутею, є головною стравою на столі.

Для його приготування беремо сушені груші, яблука, сливи, айву, вишні. Узвар бажано зварити за добу до того, як подавати до столу – тоді він буде мати насичений смак, колір та аромат. Також готуються солодкі пампушки.

Після вечері, якщо в домі є незаміжні дівчата, то вони збирають усі ложки і йдуть на поріг стукати ними: в якому кутку загавкає собака - з того кінця потрібно чекати нареченого.

Після вечері традиційно відвідують вечірню службу. Кутю залишають на столі – щоб предки частувалися. У цей день також треба навідатися до своїх хрещених. Як кажуть «принести хрещеним вечерю».

Також після вечері вже можна колядувати.

Кутя з Хмельниччини

Інгредієнти:
• Пшениця товчена – 0,5 кг;
• Вода – 3 л.;
• Мак – 300 гр.;
• Мед – 200 гр. ;
• Родзинки – 100 гр.;
• Халва – 200 гр.;
• Горіхи .- 200 гр. ;
• Цукати – 100 гр.;
• Цукор – 100 гр.

Рецепт приготування:
Спочатку потрібно зварити чищену пшеницю до готовності. Кип’ятимо воду додаємо до неї пшеницю. Кидаємо мед, цукор, халву, попередньо пропарені родзинки, також просмажені горіхи, потертий в макітрі мак. Все ретельно перемішуємо, даємо трішки настоятися. Перед подачею на стіл посипаємо кутю цукатами. Всі інгредієнти можна додавати за бажанням.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую