ye-logo.v1.2

Обслуговування державною мовою: що зміниться для людей та бізнесу

Суспільство 1217
З 16 січня суб'єкти господарювання зобов'язані обслуговувати клієнтів державною мовою
З 16 січня суб'єкти господарювання зобов'язані обслуговувати клієнтів державною мовою. Фото: ілюстративне pixabay.com

Про те, кого можуть оштрафувати й що робити у випадку порушення права на обслуговування українською.

З 16 січня набувають чинності законодавчі новації, які передбачають вимогу обслуговувати споживачів державною мовою. Тобто усі заклади торгівлі та громадського харчування країни зобов’язані надавати клієнтам послуги українською мовою, крім певних винятків. Порушникам загрожуватимуть штрафи.

Кореспонденти сайту «Є» спробували з’ясувати, що ж робити громадянам у випадку порушення їх права на обслуговування українською та що очікує на порушників мовного законодавства.

Що було й що стало: коротко про передісторію та суть законодавчих змін

Хоча державний статус української мови закріплений у Конституції, її використання у різних сферах життя має регулюватися законами. Однак аж до 2012 року в країні діяв радянський закон «Про мови в УРСР». Тоді його замінили так званим «мовним законом Ківалова-Колесніченка», який фактично надав деякі преференції для російської мови.

У лютому 2018 року такі законодавці ініціативи представників «Партії регіонів» визнали неконституційним, а навесні 2019-го Верховна Рада прийняла чинний Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Торік хмельничани виступили проти спроби деяких нардепів внести зміни до чинного Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Фото: з архіву редакції

Торік хмельничани виступили проти спроби деяких нардепів внести зміни до чинного Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Фото: з архіву редакції

Він покликаний утвердити використання української як державної мови. Попри спроби його противників внести до нього зміни, чинне мовне законодавство поступово входить у дію.

Цей Закон не втручається у сфери побутового спілкування та релігії, але зобов’язує громадян володіти державною мовою. Спершу він торкнувся роботи органів влади, культурної, освітньої та медичної сфер. Тепер же з 16 січня 2021 року вимога про надання послуг українською поширилася на різних суб’єктів господарювання.

Кого стосуються зміни, які набувають чинності 16 січня?

У статті 30 цього Закону України вказано, що підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичні особи-підприємці та інші суб’єкти господарювання, які надають послуги споживачам або інформацію про товари чи послуги, повинні використовувати державну мову. Це означає, що у магазинах, супермаркетах, закладах громадського харчування, автозаправках, банках, салонах краси, інтернет-магазинах з клієнтами мають спілкуватися виключно українською…

Винятком з правила може бути прохання клієнта про персональне обслуговування будь-якою іншою мовою, зрозумілою для обох сторін.

Хоча інформація про товари чи послуги має надаватися українською, її дозволено дублювати іншими мовами. Також допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською або з використанням літер латинського чи грецького алфавітів.

Які штрафи чекають на порушників мовного законодавства?

За неодноразове порушення мовного законодавства суб’єктам господарювання загрожують штрафні санкції. Вони становлять від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 5 тисяч 100 до 6 тисяч 800 гривень. Повноваження накладати такі штрафи надані Уповноваженому із захисту державної мови та його представникам.

У низці інтерв’ю для телеканалів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів, якщо продавець супермаркету відмовився обслуговувати покупця державною мовою, штраф стягуватимуть не з нього, а з юридичної особи. Тому керівництво закладів має бути зацікавленим в інформуванні своїх працівників про законодавчі вимоги.

За словами Уповноваженого Тараса Кременя, за порушення штрафуватимуть не працівників, а суб’єктів господарювання. Фото: з фейсбуку Уповноваженого із захисту державної мови

За словами Уповноваженого Тараса Кременя, за порушення штрафуватимуть не працівників, а суб’єктів господарювання. Фото: з фейсбуку Уповноваженого із захисту державної мови

За його словами, загроза отримати штраф — це не каральний захід, а спроба забезпечити право громадян отримувати послуги українською мовою. До того ж штрафуватимуть не одразу.

Спершу дається попередження: детальніше про механізм накладання штрафів

Тарас Кремінь наприкінці минулого року зазначив, що у 2021-му готуються для проведення різних форм перевірок щодо дотримання мовного законодавства. Проте з цим є певні проблеми. Наприклад, поки що штат правників Уповноваженого неповністю укомплектовано. Також немає його представників у всіх областях. Це є наслідком пандемії коронавірусу, адже нині неможливо провести необхідні співбесіди з кандидатами на ці посади. Втім, Уповноважений та його представники обов’язково реагуватимуть на скарги громадян, яких відмовилися обслуговувати українською.

Згідно з чинним законодавством, спершу Уповноважений або його представники проводять перевірку суб’єкта господарювання. За її результатами вони складають акт державного контролю. Якщо порушення дійсно підтвердилося, юридичній особі дають 30 днів на його виправлення.

Лише у разі виявлення впродовж року повторного порушення мовного законодавства складається протокол, на основі якого Уповноважений виносить постанову про накладання штрафу. Таким чином стягнення накладає він, а не суд. Проте суб’єкт господарювання може оскаржити таку постанову в органі правосуддя.

Що робити громадянам у разі порушення їх права: покрокова інструкція

За інформацією пресслужби Уповноваженого, якщо у закладі до клієнта звернулися недержавною мовою, спершу він має попросити про обслуговування українською. У разі відмови працівника, громадянину потрібно звернутися до керівництва закладу або на його гарячу лінію.

Якщо клієнту знов відмовили в обслуговуванні державною мовою, тоді йому необхідно зафіксувати факт відмови за допомогою відео, аудіозапису, письмових показів свідків. Опісля підготувати скаргу та направити її Уповноваженому.

У ній потрібно вказати таку інформацію:

  • особисті дані заявника: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання;
  • суть скарги: який саме суб’єкт господарювання чи його працівник допусти порушення, коли, за якою адресою та яким чином порушив право скаржника;
  • докази для підтвердження факту: аудіо-, відеофайли, письмові свідчення очевидців тощо.

Якщо така інформація буде відсутня, скаргу заявника можуть залишити без розгляду. Її можна подати впродовж шести місяців з дня виявлення заявником порушення. Це можна зробити кількома способами.

Якщо до громадянина звернулися недержавною мовою, спершу йому радять попросити про обслуговування українською. Інфографіка: пресслужби Уповноваженого із захисту державної мови
До скарги заявнику потрібно додати докази для підтвердження факту порушення його права на обслуговування українською. Інфографіка: пресслужби Уповноваженого із захисту державної мови

Наприклад, надіслати листом на поштову адресу Уповноваженого: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12. Крім того, можна надіслати лист на електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого.

З інформацією отриманої скарги Уповноважений повинен ознайомитися впродовж десяти робочих днів з дати її отримання. Далі він ухвалює один з трьох варіантів рішень про: здійснення мовної експертизи, здійснення контролю за застосуванням державної мови, залишення скарги без розгляду. Після цього термін розгляду скарги й направлення відповіді заявнику про вжиті заходи становить 30 робочих днів. Але цей час Уповноважений має право продовжити, невідкладно повідомивши про це скаржника.

Читайте також: У Нетішині вимагають повернути пільгу на електроенергію для мешканців зони АЕС

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую